Шахов: За вісім місяців 2021-го уряд уже по лікоть заліз у кишені українців

"Якщо цей законопроєкт ухвалять, податкова отримає повноваження порівнювати реальний спосіб життя українців із їхніми офіційними доходами та сплаченими податками. Наприклад, якщо людина офіційно отримує мінімальну зарплату, але у якийсь момент купить житло чи авто, то податкова буде перевіряти походження грошей на цю покупку. Якщо ж фізична особа не зможе документально пояснити, звідки взяла гроші, то її змусять заплатити податок із суми, яку вона витратила на купівлю. Враховуючи бюрократію та корупцію, пояснити джерело грошей буде вдаватися тільки обраним", – зазначив нардеп.

Він повідомив, що заплатити державі доведеться майже одну п'яту від ціни кожної такої покупки, а перевіряти будуть усіх.

"Уряд виправдовує себе законом про податкову амністію. Його Рада ухвалила у червні 2021 року. Сама амністія має стартувати вже 1 вересня 2021 року. От тільки у теорії вона мала б бути добровільною, а на практиці виявиться обов’язковою, адже якщо не подати одноразову декларацію в рамках амністії і не заплатити 5% від вартості задекларованого, потім доведеться пояснювати, звідки взялося майно, та платити з нього податок уже у 18%", – пояснив народний депутат.

Цей закон – далеко не перша спроба уряду залізти в кишені українців, стверджує нардеп.

"За вісім місяців 2021 року уряд уже по лікоть заліз у кишені українців. Спочатку прийняли рішення щодо блокування банківських рахунків боржників, у тому числі за комуналку. Пізніше ввели не просто блокування, а й автоматичне списання грошей із рахунків. Обмежили новими правилами отримувачів субсидій. За місяць буде знято 50% збільшення соціальних нормативів щодо норм споживання житлово-комунальних послуг, що мали би діяти на період дії карантину. Цей список просто лякає", – перерахував Шахов.

Він заявив, що "Наш край" виступає проти таких "методів податкової диктатури".

"Уряду варто зосередити свої зусилля на тому, щоб відроджувати економіку та піднімати рівень життя українців, а не витрушувати з них останнє. Необхідно надати підтримку малому та середньому бізнесу. Розвиваючись, підприємства будуть більше заробляти, а отже, більше платитимуть зарплат та податків. Саме такий шлях стимулювання економіки продемонстрував ефективність у розвинених країнах світу. Натомість посилення контролю та податкового тиску завжди веде до падіння рівня життя, а також може спричинити соціально-політичну кризу у державі", – резюмував політик.

В "Нашому краї" додали, що, за даними Держстату, українці оцінюють свій рівень доходів так:

• 67% українських громадян (дві третини) вважають себе бідними (у 2019 році – 65%);
• 1% українців відносять себе до середнього класу (у 2019 – 1,1%);
• 88% українців жили від зарплати до зарплати і не робили заощаджень;
• 37% (кожен третій) економив на всьому, крім їжі, а 3% економили навіть на їжі;
• у 50% українців у 2020 році матеріальне становище погіршилося;
• у 6% українців у 2020 році матеріальне становище покращилося;
• 44% українців очікують на погіршення матеріального становища;
• 7% очікують на поліпшення матеріального становища в майбутньому.

Контекст:

Кабінет Міністрів України планує внести до Верховної Ради законопроєкт про непрямі методи податкового контролю, повідомив 5 серпня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев.

"Кабінет Міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити", – заявив він.

15 липня 2021 року Рада ухвалила закон про детінізацію доходів і підвищення податкової культури громадян через добровільне декларування активів і сплату одноразового збору в бюджет. За проголосувало 243 народні депутати за необхідних 226. Більшість голосів (215) дала фракція "Слуги народу". Президент України Володимир Зеленський підписав його 19 липня, за два дні закон набув чинності. Закон передбачає проведення одноразового спеціального добровільного декларування активів фізичних осіб у період із 1 липня 2021-го до 1 липня 2022 року.