Кабмін готує законопроєкт про введення контролю за витратами громадян

Гроші

Кабінет Міністрів України планує внести до Верховної Ради законопроєкт про непрямі методи податкового контролю, повідомив 5 серпня у Facebook голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев.

"Кабінет Міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити", – написав він.

Гетманцев порадив таким громадянам скористатися податковою амністією. За його словами, ці методи податкового контролю почнуть працювати після податкової амністії.

6 серпня він уточнив, що законодавча ініціатива не передбачає введення нового податку.

"Ніхто не планує вводити жодного нового податку на жодні покупки. Йдеться лише про ініціативу Кабміну, яка передбачає реалізацію непрямого контролю за доходами та витратами. Доплачувати потрібно буде лише за витрати, за якими платник не зможе підтвердити походження. Якщо у вас немає тіньових доходів або ви скористалися амністією, то вам не потрібно буде у майбутньому доплачувати", – пояснив нардеп.

Контекст

15 липня 2021 року Рада ухвалила закон про детінізацію доходів і підвищення податкової культури громадян через добровільне декларування активів і сплату одноразового збору в бюджет. "За" проголосувало 243 народні депутати за необхідних 226. Більшість голосів (215) дала фракція "Слуга народу". Президент України Володимир Зеленський підписав його 19 липня, за два дні закон набув чинності.
Закон передбачає проведення одноразового спеціального добровільного декларування активів фізичних осіб із 1 липня 2021-го до 1 липня 2022 року.
Збір зі спеціального декларування передбачено за ставками від 2,5% до 9%. Водночас держава гарантує декларанту звільнення від сплати податкового боргу в разі сплати ним повної суми збору за спеціальною декларацією, нерозголошення даних у декларації (є винятки), а також заборону на використання інформації з декларацій у розслідуваннях і перевірках щодо декларанта і як докази в кримінальних провадженнях проти нього.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що, за підрахунками Міністерства економіки України, 2019 року рівень тіньової економіки становив 29% від обсягу офіційного ВВП, а в I кварталі 2020 року – 31%.