"Щоб не постраждали невинуваті люди". Мати Шеремета заявила, що не дістала відповідей на питання про вбивство її сина

Наприкінці 2019 року, коли було затримано трьох підозрюваних у вбивстві, президент України Володимир Зеленський заявив, що отримано "дуже багато відповідей" на питання щодо цієї справи.

На запитання, чи дістала мати загиблого ці відповіді, вона відповіла: "Ні".

"Які відповіді? Якщо обвинувачують людей, якщо їх заарештовують, то треба мати якісь дуже вагомі підстави для цього. А люди вже стільки сидять. Два роки триває це, і все те саме... Я тільки говорю про те, щоб не постраждали невинуваті люди", – сказала вона.

Вона підкреслила, що в неї немає "ні поганого, ні доброго ставлення" до затриманих, і, на її думку, з її боку мати таке ставлення було б злочинним – довести їхню винуватість або невинуватість мають відповідні органи й суд.

"Мені б дуже хотілося вірити, щоб люди не постраждали даремно. Для цього ж і триває суд – щоб засвідчити, що, так, вони винні, або навпаки, виправдати людей, щоб люди невинуваті не постраждали", – сказала вона.

Мати журналіста зауважила також, що їй хотілося б, щоб судовий процес тривав гідно, і "адвокати з того боку не хамили адвокатам нашим". Вона ще раз підкреслила, що не зацікавлена в тому, щоб постраждали невинуваті.

На запитання про аудіозаписи, на яких, імовірно, керівники КДБ Білорусі обговорювали стеження за Шереметом і його фізичне усунення, мати журналіста зазначила, що "тоді, коли таке відбувалося у країні", для неї не стали несподіванкою ці записи.

Водночас на запитання про версії, якій вона вірить найбільше, вона відповіла: "Я ні в що не вірю, ні в що".

Контекст:

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійна діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація ситуації в Україні, убивство помилково (замість Притули).

У лютому 2017 року пріоритетною версією поліція називала журналістську діяльність Шеремета, а у грудні 2019 року основною версією стала дестабілізація ситуації в Україні через убивство відомої людини.

12 грудня 2019 року на той момент міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних, ними стали лікарка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко і військова медсестра Яна Дугарь.

Усіх їх заарештували, пізніше їх випустили із СІЗО – Дугарь під особисте зобов'язання, Кузьменко та Антоненка під домашній арешт. Провини підозрювані не визнають. Їхній захист і ЗМІ звертали увагу на численні нестикування в доказах проти них.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.