Сівохо, народні депутати та громадські діячі запропонували альтернативний план реінтеграції Донбасу

"Більше ніж пів року тривала робота над цим документом, і досі вона триває. Ми проводили обговорення насамперед із жителями підконтрольної території на Донбасі, найближчим часом із цією самою метою збираємося поїхати в Центральну і на Західну Україну. Зараз я звертаюся до всіх народних депутатів, яким не байдужа доля Донбасу, – підтримайте альтернативний законопроєкт платформи! Не має значення, він "ваш" чи "наш". Має значення те, які смисли в ньому закладено: "Повернемо людей, а з ними – і території!" Законопроєкт Мінреінтеграції написано з погляду переможців у війні. Давайте відповімо на запитання: кого ми маємо перемагати? Своїх же громадян, які перебувають із того боку від лінії зіткнення? То ми все-таки за деокупацію чи за реінтеграцію? Час уже визначитися!" – цитує НППЄ свого лідера Сергія Сівоха.

Автори документа зазначили, що він є альтернативним законопроєкту Міністерства реінтеграції "Про основи державної політики перехідного періоду".

"Наш законопроєкт – єдина адекватна альтернатива урядовому. Головна перевага – залученість у його написання жителів Донбасу. Разом ми зібрали і систематизували сотні пропозицій, заклали в основу компроміс, прописали реальну дорожню карту, яка допоможе повернути людей, а потім і території. Буде дуже розумно, якщо парламент підтримає саме нашу версію законопроєкту. Це допоможе наблизити мир на Донбасі, а не увійти в нову фазу напруженості і протистояння", – заявила позафракційна нардепка Вікторія Гриб.

У НППЄ повідомили, що проєкт закону передбачає такі новації:

• створення спеціальної посади уповноваженого з питань непідконтрольних територій і покладання на нього функцій контролю за реалізацією прав і свобод під час перехідного періоду;
• амністію і помилування, заходи з неповторення дезінтеграції;
• визнання і відшкодування збитків потерпілим особам;
• встановлення правового статусу дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів на території України;
• впровадження елементів перехідного правосуддя, відповідальності за злочини геноциду, воєнні злочини, злочини проти людяності, скоєні під час збройного конфлікту;
• спрощення певних процедур і порядків, впровадження стійкіших соціальних гарантій;
• створення умов для вільного волевиявлення на виборах і референдумах;
• формування кадрового резерву держслужбовців і поліцейських для роботи на реінтегрованих територіях;
• створення території пріоритетного розвитку на реінтегрованих територіях строком на 25 років і Ради економічного відновлення відповідних територій;

Автори документа наголосили, що відмовилися від термінів і понять декомунізації, люстрації, заборони амністії, повної уніфікації законодавства в гуманітарній сфері, гендерного виміру.

"Державна політика останніх років щодо непідконтрольних територій довела свою неефективність і її необхідно замінити на політику реінтеграції. Водночас під "реінтеграцією" ми розуміємо передусім створення дієвих механізмів повернення довіри, соціально-економічних зв'язків і відновлення співпраці з жителями непідконтрольних територій із подальшим відновленням територіальної цілісності і державного суверенітету", – зазначив директор Українського інституту політики Руслан Бортник.

Контекст:

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.