Сторона обвинувачення пропонує слідчому судді порушити суддівську практику та ухвалити потрібне обвинуваченню рішення в "одеській справі" – адвокат

"Стороною захисту було подано клопотання про закриття провадження по справі, оскільки клопотання детектива не підсудне Вищому антикорупційному суду, а питання продовження термінів у кримінальному провадженні має вирішуватися прокурором вищого рівня. Суд відмовив у задоволенні клопотань захисту і продовжив розгляд справи по суті. Оскільки це викликало обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого судді, так як фактично здійснюється процесуальна дія, яка не передбачена законом, що діяв на момент реєстрації у ЄРДР, було заявлено одним із захисників відвід", – наголосив юрист.

Він пояснив, що це виходить за межі повноважень судді, визначених нормами Кримінального процесуального кодексу, оскільки "одеську справу" зареєстрували до 2018 року і на той час діяв порядок продовження строків слідства генеральним прокурором. У 2018 році до закону внесли зміни та продовженням строків відтоді почали займатися слідчі судді. Оскільки закон зворотної дії не має, він не поширюється на справи, внесені до ЄРДР до 2018 року, а також виділені із цих справ епізоди.

"Однак якщо у кримінальному провадженні (об'єднаному) розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15 березня 2018 року, то правовий режим у такому провадженні є єдиним та визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, такий правовий режим поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування. Днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому об’єднані матеріали декількох досудових розслідувань, є дата внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які об’єднані в цьому кримінальному провадженні. Відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201700000001097 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2017 року, однак це не змінює процедуру продовження строків досудового розслідування", – наголосив Дорошенко.

Адвокат вважає, що фактично у цій справі сторона обвинувачення пропонує слідчому судді застосувати положення Кримінального процесуального кодексу України, яких на час початку розслідування цього кримінального провадження не існувало у КПК, та застосувати зворотну дію закону в часі, що прямо заборонено самим законом та суперечить практиці розгляду таких питань у ВАКС.

"Саме таке застосування закону здійснюється іншими суддями до ВАКС, і така позиція сторони захисту підтверджується аналогічними висновками, викладеними, наприклад, слідчим суддею в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2021 року (справа №991/3864/21; пров. №1-кс/991/3925/21), при цьому з цими висновками у подальшому погодилася колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, про що постановила відповідну ухвалу від 25 червня 2021 року (справа №991/3864/21; пров. №11-сс/991/413/21) за результатами розгляду апеляційної скарги на вищезгадану ухвалу суду першої інстанції. Відтак, звісно, захист не згодний з ухваленим судовим рішенням від 1 грудня 2021 року у цій справі, проте мотиви цього рішення досі невідомі, тому є розумне сподівання, що відмова у задоволенні клопотань захисту буде обґрунтована тим, що слідчий суддя не у праві вирішити клопотання без його розгляду по суті, а врахує вищенаведену позицію захисту у нарадчій кімнаті під час розгляду клопотання детектива", – наголосив юрист.

Він повідомив, що наступне засідання призначено судом на 3 грудня на 10.00, про що захист ще не повідомили.

"Але така інформація є на сторінці суду, що викликає певне нерозуміння, так як засідання призначене ще до того, як буде розглянуто заявлений відвід", – підсумував Дорошенко.

Контекст:

6 жовтня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що підписала низку підозр у межах розслідування кримінального провадження НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Того самого дня детективи Національного антикорупційного бюро вручили підозру Труханову і ще трьом посадовцям Одеської міськради у зв'язку зі зловживанням службовим становищем і участю у злочинній організації. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 (створення або участь у злочинній організації) і ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що завдало тяжких наслідків) Кримінального кодексу України.

За версією слідства, учасники організації у змові з іншими особами розробили механізм незаконного заволодіння грошима місцевого бюджету і землею територіальної громади Одеси для її передання під забудову. Через ці дії, як повідомляли в НАБУ, протягом 2016–2019 років громада втратила не менше ніж шість земельних ділянок загальною площею 15,9 га, а посадовці незаконно витратили з місцевого бюджету 131 млн грн.

Загальний розмір збитків за цими епізодами, згідно з результатами експертизи, становить 689 млн грн. Усього у провадженні фігурує 16 осіб, зокрема відомий бізнесмен Володимир Галантернік.

Труханову та іншим фігурантам призначили запобіжні заходи у вигляді застав сумами в мільйони та десятки мільйонів гривень.