Суд заарештував фігурантів справи про закупівлю продуктів для військових. Про "яйця по 17 грн" на засіданні не говорили

У справі фігурують троє військовослужбовців і двоє підприємців. Це:

• заступник начальника однієї з військових частин, який відповідає за логістику, підполковник Дмитро Ткач. ДБР вважає його організатором;
• начальник їдальні Юрій Дивак;
• бойова медикиня Людмила Гніденко, яка, за версією слідства, вела "чорну бухгалтерію" приватного постачальника продуктів;
• співробітники компанії-постачальника Ярослав Марунич і Микола Демиденко (останній – колишній військовий).

Слідство встановило, що із 18 серпня 2022 року компанія "Ок Ленд Фуд" підписувала з військовою частиною договори на постачання продуктів. Водночас продуктів, за які виплачували кошти, нібито не постачали, а вигоду фігуранти ділили між собою.

Заяву про злочин ще у вересні 2022 року написав командир частини. Фігурантів затримали 2 лютого 2023 року. Збитки за цей час, за підрахунками правоохоронців, сягнули 4,6 млн грн.

Прокурор зазначив, що частина доказів є таємницею, і тому їх не можна озвучувати у відкритому суді.

Один із підозрюваних, Марунич, розповів, що серед компаній, у яких він працював, була "Актив компані". Ця фірма раніше фігурувала у повідомленнях ЗМІ про скандал із закупівлею продуктів за завищеними цінами.

2 лютого ДБР стверджувало, що затримані мали стосунок, зокрема, до скандальних закупівель "яєць по 17 грн". Однак, як пише "Українська правда", у фабулі, яку оголосили у суді, не йшлося ні про цей епізод, ні взагалі про постачання за завищеними цінами.

У коментарі "Українській правді" прокурор запевнив, що слідство вивчає низку закупівель, зокрема й ту, що набула розголосу у ЗМІ. Пояснити розбіжності між офіційною фабулою та пресрелізом прокурор не зміг.

Радник міністра оборони Олексій Копитько у своєму Facebook прокоментував рішення суду.

"Учора ДБР узяло участь у конкурсі веселих заголовків про "яйця по 17". Викрило, заарештувало і так далі. Сьогодні виявилося, що йдеться про зовсім інші епізоди, і не на рівні контрактів Міноборони, а на рівні схематозу однієї з військових частин. А швондери із цього цілу теорію змови розкрутили. Хоча відразу було зрозуміло, що фабула інша. Погано, не треба так", – написав він.

Контекст:

21 січня видання ZN.UA повідомило, що відповідно до угоди Міноборони від 23 грудня 2022 року міністерство закуповує продукти для українських військовослужбовців удвічі-утричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах.

ТОВ "Актив компані", про контракт з яким йшлося у статті, 22 січня виступило з офіційною позицією щодо скандалу у ЗМІ. Керівництво компанії стверджує, що порівняння цін на окрему одиницю товару у супермаркеті з вартістю у контракті є неправильним і маніпулятивним і що розголошення деталей контрактів ставить під загрозу безпечну роботу для постачання армії.

Міністерство оборони також опублікувало свою позицію. У відомстві вважають, що інформацію про закупівлю поширюють "з ознаками умисних маніпуляцій" і вводять в оману.

Пізніше в Міноборони заявили, що сталася "звичайна технічна помилка", відомство зараз проводить внутрішні перевірки, виправляє неточності й готує додаткові угоди щодо постачання. Міністр оборони додав, що документа, який опублікували у ЗМІ, "ще немає" і "жодної копійки по ньому не витрачено".

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запевнив, що у Міноборони та ЗСУ –  "нульова толерантність до корупції".

24 січня стало відомо, що директора департаменту закупівель Міністерства оборони України Богдана Хмельницького звільнили, як і заступника міністра оборони В'ячеслава Шаповалова, якому підзвітний цей департамент. Пізніше їх обох повідомили про підозри. Шаповалова – в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, Хмельницького – в розтраті держкоштів.

Після скандалу народні депутати зареєстрували законопроєкт №8381 "щодо повернення певної прозорості в оборонні закупівлі".