"Такого в історії ЄСПЛ ще не було". У Мін'юсті України розповіли, на яких стадіях наразі позови проти РФ у ЄСПЛ

Мудра зазначила, що на сьогодні в ЄСПЛ є 16 активних міждержавних справ, ініційованих різними державами, і майже половина з них – проти Росії. П'ять справ ініціювала Україна, дві – Грузія, усі вони пов'язані з російською агресією, незаконним вторгненням.

Заступниця міністра нагадала, що будь-яку справу в ЄСПЛ розглядають за три етапи. Перший – суд оцінює справу на допустимість і вирішує, чи повноважний він його розглядати. Другий – слухання по суті. Третій – сатисфакція, тобто задоволення вимог позивача.

"Щоб пройти всі ці стадії, потрібні роки, а якщо мова йде про міждержавні [справи] – то й до 10 років", – сказала Мудра.

Вона уточнила, що першу справу в ЄСПЛ Україна подала проти Росії 2014 року у зв'язку з незаконною анексією Криму. У ній уже пройдено першу стадію: рішення щодо допустимості було на початку 2021 року, зараз розпочали стадію слухання по суті: Росія надала свої заперечення проти позову, а Україна, зі свого боку, готує заперечення проти російської позиції.

Друга справа – Україна й Нідерланди проти Росії, яка стосується подій на Донбасі, зокрема і збиття літака рейсу MH17 2014 року. У цій справі ще в січні 2022 року провели слухання першого етапу, і протягом найближчого місяця Україна сподівається на ухвалення рішення про допустимість.

Третю справу подали 2019 року, і стосується вона захоплення представниками ФСБ трьох українських кораблів у Керченській протоці, їхніх команд. У ній також немає рішення про допустимість.

Четверта справа, подана в лютому 2021 року, стосується цілеспрямованих атак, операцій з убивства опонентів РФ на території інших країн, включно із країнами ЄС. У цій справі ще навіть не визначено складу суддів, які її слухатимуть.

П'яту справу подали в червні 2022 року – про повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну. Приблизна сума цього позову – орієнтовно $80 млрд, фінальну заявлять на третьому етапі. До неї Україна надасть відповідну доказову базу й формулу розрахування.

"Що ще важливо відзначити – до цього позову долучилося 25 країн – членів Ради Європи і одна недержавна організація! Такого в історії ЄСПЛ ще не було. І це показує важливість для практики ЄСПЛ вирішення цієї справи... Ми вже почули від голови суду і його адміністративного апарату, що цій справі буде приділено велику увагу. Ми сподіваємося, що графік розгляду справи буде чітко встановлений і зрозумілий для всіх", – уточнила Мудра.

Відповідаючи на запитання, як у разі позитивного рішення ЄСПЛ змусити Росію виконати це рішення з огляду на те, що РФ вийшла з Ради Європи і денонсувала Конвенцію з прав людини, Мудра сказала, що Україна розглядає рішення ЄСПЛ більше як політичний інструмент, який потім можна буде використати для монетизації рішень щодо компенсації збитків, завданих російською агресією.

Вона визнала, що виконання рішень ЄСПЛ – "досить дискусійне питання з огляду на те, що не існує юридичних механізмів їх примусового виконання".

Докладніше про перші чотири позови можна прочитати в матеріалі "ГОРДОН" від 7 грудня 2021 року "Україна проти Росії. Які справи перебувають на розгляді в ЄСПЛ і що зараз із ними відбувається".

Контекст:

Росія припинила бути високою договірною стороною відповідно до резолюції про припинення її членства в Раді Європи, ухваленої Комітетом міністрів 16 березня 2022 року, і відповідно до резолюції про наслідки припинення членства РФ у Раді Європи, ухваленої 22 березня.

Відповідно до положень конвенції, Російська Федерація має юридичне зобов'язання виконувати всі постанови й рішення Європейського суду із прав людини щодо її дій або бездіяльності, які відбулися до 16 вересня 2022 року.

Росія – єдина країна, яка перебувала в Раді Європи, де законодавчо із 2015 року було встановлено право влади не виконувати рішень ЄСПЛ.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 1 липня 2022 заявив, що РФ більше не виконує вимог Європейського суду з прав людини.