+8 Київ
Україна проти Росії
Як повідомили у Міністерстві юстиції у відповідь на запит видання "ГОРДОН", із 2014-го до 2021 року Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) дев'ять міждержавних заяв проти уряду Російської Федерації.
"Україною порушується питання здійснення РФ ефективного контролю над тимчасово окупованою територією та її відповідальності за порушення прав людини в Криму, Донецькій і Луганській областях, а також на території Росії та окремих випадків на території інших країн", – наголосили у відомстві.
За інформацією Мін'юсту, частину заяв у процесі вивчення судді об'єднали. Водночас враховували територіальний принцип: провадження, пов'язані з окупацією Криму, відокремили від справ щодо окупованих районів Донецької та Луганської областей. Отже, станом на листопад 2021 року у провадженні ЄСПЛ перебуває чотири міждержавні справи:
- "Україна проти Росії (щодо Криму)";
- "Україна та Нідерланди проти Росії (щодо подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей)";
- "Україна проти Росії (VIII) щодо захоплених моряків";
- "Україна проти Росії (IX) щодо вбивства опонентів Російської Федерації".
У справі "Україна проти Росії (щодо Криму)" розпочали розгляд по суті. Інші міждержавні справи проходять стадію визначення прийнятності.
"Україна проти Росії (щодо Криму)"
14 січня 2021 року ЄСПЛ визнав позов частково прийнятним. За словами міністра юстиції України Дениса Малюськи, суд підтвердив, що РФ узяла під контроль Крим із 27 лютого 2014 року, а не з часу так званого референдуму.
Україна звинуватила Росію в тому, що вона встановила військовий контроль над Кримом до формальної анексії, вбивала українських військових, жорстоко поводилася з кримськими татарами, викрадала та катувала журналістів, у такий спосіб порушивши Конвенцію про захист прав людини та основних свобод.
Суд визнав прийнятними такі скарги України щодо порушень Росією прав людини:
- насильницькі зникнення та відсутність ефективного розслідування у зв'язку з цим;
- жорстоке поводження;
- незаконні затримання;
- поширення законодавства РФ у Криму (водночас суд встановив, що з 27 лютого 2014 року суди, що діють на території Криму, не можуть вважатися створеними відповідно до закону);
- незаконне автоматичне нав'язування російського громадянства;
- незаконні обшуки приватного житла;
- утиски, переслідування та конфіскація майна релігійних організацій, які не належать до Російської православної церкви;
- припинення діяльності українських медіа;
- заборона публічних зборів, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій;
- експропріація майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації;
- заборона української мови у школах та переслідування україномовних дітей у школі;
- обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України внаслідок фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією та Україною);
- переслідування кримських татар.
ЄСПЛ вирішив долучити до міждержавної справи "Україна проти Росії (щодо Криму)" позов щодо політичних ув'язнених та перейшов до розгляду по суті.
Стан розгляду. Перше засідання відбулося 11 вересня 2019 року. Подальше спілкування із судом відбувалося письмово. Провадження триває.
"Україна та Нідерланди проти Росії"
17 липня 2014 поблизу Тореза Донецької області зазнав аварії пасажирський літак Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур рейсом MH17. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту, – це громадяни Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великобританії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії.
За висновками міжнародної слідчої групи, літак збили з території, підконтрольної проросійським бойовикам, із зенітного ракетного комплексу "Бук", який бойовикам надала РФ.
У травні 2018 року Нідерланди та Австралія офіційно обвинуватили Росію у катастрофі рейсу MH17.
У липні 2020 року Королівство Нідерланди подало до ЄСПЛ міждержавну заяву проти Російської Федерації через катастрофу пасажирського літака. Суд зареєстрував справу 15 липня 2020 року.
Наприкінці листопада цього самого року Велика палата ЄСПЛ вирішила об'єднати три міждержавні позови: Україна проти Росії щодо подій у Донецькій та Луганській областях, позов Нідерландів проти Росії щодо рейсу MH17 та позов України щодо дітей із державних установ, яких незаконно вивозили до Росії початку війни.
Стан розгляду. Усні слухання у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" призначили на листопад 2021 року. Перше слухання про прийнятність справи мало відбутися 24 листопада у Страсбурзі (Франція), проте 15 листопада ЄСПЛ переніс його на 26 січня 2022 року. Причиною стало усунення одного з суддів.
"Україна проти Росії (VIII)"
25 листопада 2018 року у Керченській протоці представники ФСБ Російської Федерації в Азовському морі захопили три кораблі українських ВМС – катери "Бердянськ" та "Нікополь", а також буксир "Яни Капу". У зв'язку з цим 28 листопада уряд України подав до ЄСПЛ клопотання про надання вказівок щодо забезпечення гарантованих Конвенцією прав 24 захоплених моряків та їхнього повернення до України.
29 листопада 2018 року ЄСПЛ відкрив провадження у справі Україна проти Росії (VIII) та зобов'язав РФ надати інформацію про захоплення українських моряків, а також про стан їхнього здоров'я та медичної допомоги, яку їм надають.
Уряд Росії проігнорував запит суду, тому у грудні 2018 року ЄСПЛ частково задовольнив клопотання уряду України та зобов'язав РФ забезпечити українських моряків необхідною медичною допомогою.
7 січня 2019 року уряд України подав повноцінну міждержавну заяву у справі. Обіймаючи тоді посаду заступника міністра юстиції України Іван Ліщина повідомив, що уряд України вимагає від ЄСПЛ визнати факт порушення РФ прав 24 українських моряків під час незаконного нападу на українські кораблі, їхнього незаконного утримання у пенітенціарних установах РФ і притягнення до кримінальної відповідальності.
Українські моряки повернулися на батьківщину 7 вересня 2019 року у межах "великого обміну". Катери та буксир Росія повернула 20 листопада 2019 року, демонтувавши деякі засоби зв'язку та навігаційне обладнання.
Стан розгляду. Справа проходить стадію визначення прийнятності.
"Україна проти Росії (IX)"
19 лютого 2021 року уряд України подав нову міждержавну заяву проти РФ щодо російської практики позасудових страт. Європейський суд відкрив провадження у справі "Україна проти Росії (IX)".
Як повідомив Ліщина, скарга України, зокрема, стосується ситуації з російським опозиціонером Олексієм Навальним, якого у серпні отруїли бойовою речовиною класу "Новачок". У заяві також фігурують убивства, скоєні на території України.
"Йдеться про системні вбивства тих, кого вважають ворогами Росії, як-от співробітників військової розвідки та СБУ, яких убили в Києві та Маріуполі", – пояснив Ліщина.
27 червня 2017 року у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал. 31 березня того самого року внаслідок схожого теракту загинув полковник контррозвідки СБУ Олександр Хараберюш. 2019 року СБУ заявила, що організатором цих вбивств був начальник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ Дмитро Мінаєв.
Стан розгляду. Справа проходить стадію визначення прийнятності.
Росія проти України
У Міністерстві юстиції України повідомили, що наразі очікують на подальші вказівки з боку ЄСПЛ за позовом, який Росія подала проти України 22 липня 2021 року. 23 липня 2021 року ЄСПЛ повідомив уряд України про реєстрацію цієї міждержавної заяви. Водночас суд відхилив запит уряду Росії щодо застосування тимчасових заходів у межах цієї скарги.
Це перша міждержавна скарга, подана Росією. Раніше РФ виступала лише відповідачем щодо претензій інших держав – проти неї подано 27 позовів.
У Генпрокуратурі РФ заявили, що подали скаргу "через загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі та жорстоке поводження з людьми" під час подій Майдану та в Будинку профспілок в Одесі у 2014 році, а також під час антитерористичної операції на Донбасі.
Росія звинуватила Україну в причетності до катастрофи літака рейсу MH17 "Малайзійських авіаліній", оскільки Київ нібито не закрив повітряний простір над зоною бойових дій. Також Росія скаржиться, що в Україні діє "практика придушення свободи слова", існує "дискримінація російськомовного населення", а жителі південного сходу країни позбавлені права брати участь у виборах до центральних органів влади, що Україна заблокувала подавання прісної води до Криму та нібито відмовляється співпрацювати з російськими слідчими органами у розслідуванні злочинів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що немає жодних шансів на те, щоб скаргу росіян задовольнили. На думку очільника дипвідомства, РФ подала позов у пропагандистських цілях. "Ніяких інших результатів, окрім інформаційного галасу і витраченого часу суду на написання відповіді, у цієї заяви не буде", – наголосив Кулеба.
В Офісі президента України назвали дії РФ "рейдерською схемою". Радник керівника ОП Михайло Подоляк нагадав, що керівництво РФ внесло зміни до конституції країни, які дадуть змогу владі не виконувати рішення ЄСПЛ. Політик заявив, що позов не має юридичної перспективи: "Це вразить європейців, але не дасть жодного шансу Росії".
