Події

Заступник міністра юстиції Ліщина: ЄСПЛ може оголосити рішення по суті справи "Україна проти Росії" за 5–10 років

14 січня 2021, 18.50 Этот материал также можно прочитать на русском

Ліщина зазначив, що Україна вже виконала частину цілей, встановлених позовом проти Росії в ЄСПЛ Фото: Іван Ліщина / Facebook

Заступник міністра юстиції України, уповноважений із питань ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що ЄСПЛ встановить графік обміну позиціями і доказами у справі про систематичні порушення прав людини Росією у процесі захоплення Криму.

Україна може одержати рішення Європейського суду із прав людини у справі проти Росії приблизно за 5–10 років, вважає заступник міністра юстиції, уповноважений із питань ЄСПЛ Іван Ліщина. Про це він сказав у коментарі виданню "Цензор.НЕТ".

"Це буде довгий процес. У грузинській справі про прийнятність було рішення у 2015 році, а рішення по суті тільки зараз... шість-сім років. Тому, я думаю, горизонт у нас більш-менш такий самий: десь за 5–10 років відсьогодні буде рішення по суті", – сказав заступник міністра юстиції.

За його словами, розгляд по суті розпочинають відразу після рішення про прийнятність. Суд встановить графік обміну позиціями і доказами. За прогнозами Ліщини, засідання, на якому розглядатимуть свідчення, проведуть за два-три роки.

"Але ми отримали результат попередній. Ми зверталися із цією заявою з метою: а) довести окупацію Російської Федерації у Криму до проведення референдуму; б) довести систематичні порушення прав людини у процесі захоплення Криму. Пункт А ми вже виконали", – додав Ліщина.

Європейський суд із прав людини 14 січня більшістю голосів узяв до розгляду скарги України проти Росії щодо низки порушень прав людини у Криму. Суд визнав скарги України "частково прийнятними". За словами міністра юстиції України Дениса Малюськи, ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не від моменту так званого референдуму.

Перше засідання за позовом№20958/14 відбулося 11 вересня 2019 року. Решта спілкування з судом відбувалася письмово.

Україна звинувачує Росію в тому, що вона встановила військовий контроль над Кримом до формальної анексії, убивала українських військових, жорстоко поводилася із кримськими татарами, викрадала й катувала журналістів, порушивши в такий спосіб Конвенцію про права людини.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.