-2 Київ
Україна може одержати рішення Європейського суду із прав людини у справі проти Росії приблизно за 5–10 років, вважає заступник міністра юстиції, уповноважений із питань ЄСПЛ Іван Ліщина. Про це він сказав у коментарі виданню "Цензор.НЕТ".
"Це буде довгий процес. У грузинській справі про прийнятність було рішення у 2015 році, а рішення по суті тільки зараз... шість-сім років. Тому, я думаю, горизонт у нас більш-менш такий самий: десь за 5–10 років відсьогодні буде рішення по суті", – сказав заступник міністра юстиції.
За його словами, розгляд по суті розпочинають відразу після рішення про прийнятність. Суд встановить графік обміну позиціями і доказами. За прогнозами Ліщини, засідання, на якому розглядатимуть свідчення, проведуть за два-три роки.
"Але ми отримали результат попередній. Ми зверталися із цією заявою з метою: а) довести окупацію Російської Федерації у Криму до проведення референдуму; б) довести систематичні порушення прав людини у процесі захоплення Криму. Пункт А ми вже виконали", – додав Ліщина.
Європейський суд із прав людини 14 січня більшістю голосів узяв до розгляду скарги України проти Росії щодо низки порушень прав людини у Криму. Суд визнав скарги України "частково прийнятними". За словами міністра юстиції України Дениса Малюськи, ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не від моменту так званого референдуму.
Перше засідання за позовом №20958/14 відбулося 11 вересня 2019 року. Решта спілкування з судом відбувалася письмово.
Україна звинувачує Росію в тому, що вона встановила військовий контроль над Кримом до формальної анексії, убивала українських військових, жорстоко поводилася із кримськими татарами, викрадала й катувала журналістів, порушивши в такий спосіб Конвенцію про права людини.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.
