"Ця пружина вистрілить проти вас". Нардеп Гузь заявив, що Зеленський і Єрмак тиснуть на Кличка

Ігор Гузь: Якщо ви хочете поставити в стійло мера столиці, повірте, маса людей, органів місцевого самоврядування дивляться на цю ситуацію
Фото: guz.in.ua

Офіс президента України тероризує столичну владу, щоб змусити мера Києва Віталія Кличка публічно відмовитися від президентських амбіцій, заявив народний депутат, член депутатської групи "За майбутнє" Ігор Гузь. Про це він сказав 8 вересня під час розгляду законопроєкту "Про Київ – столицю України" в парламентському комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Засідання транслювали на YouTube-каналі комітету Ради.

"Ситуація, яку ми зараз бачимо по Кличку, носить абсолютно політичний підтекст. І в цій країні всі, хто розбирається в політиці, розуміють, що Офіс президента, [президент Володимир] Зеленський, [глава Офісу президента Андрій] Єрмак, "Слуга народу" хочуть заставити Кличка публічно відмовитися від президентських амбіцій. Я не в команді Кличка, я представляю іншу політичну силу. Але мені особисто як людині демократичних поглядів, яка стояла на Майдані, категорично не подобається, що чинна влада створює терор Київській міській раді. Кожен тиждень – десятки обшуків. Причому ви розумієте, як це робиться. Там рік нічого не було, а потім натискається в Офісі президента кнопка – і починається шквал цих усіх процесів", – підкреслив політик.

Гузь додав, що законопроєкт, запропонований фракцією "Слуга народу", скорочує повноваження мера столиці і є тиском на Кличка.

"Те саме стосується цього законопроєкту. Вони вбачають у ньому конкурента. Тому, мовляв, ти нам не даєш публічної обіцянки не йти на вибори президента, ми тобі, значить, піднімаємо законопроєкт – на тобі. Будемо розвивати тему з КМДА і так далі. Хоча два роки цього законопроєкту не було", – сказав нардеп.

Він попередив представників "Слуги народу", що такий підхід зрештою вдарить по пропрезидентській партії.

"Я хочу, щоб "Слуги народу" знали, що такі речі рано чи пізно, особливо за пів року до виборів парламентських чи президентських, – як пружина зіграють проти Зеленського, проти партії. Треба шукати інші інструменти, ніж заставляти ховатися в кутку, – переконаний політик. – Ви повинні розуміти, що сьогодні дуже багато людей дивляться на цю ситуацію. Якщо ви хочете поставити в стійло мера столиці, повірте, маса людей, органів місцевого самоврядування дивляться на цю ситуацію. І рано чи пізно ця пружина вистрілить проти вас".

Комітет після обговорення вирішив, що перегляне законопроєкт №2143-3 про розділення повноважень мера Києва і голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) в жовтні, за відповідне рішення на засіданні 8 вересня проголосувало 20 із 27 членів комітету Ради, четверо утрималися.

Згідно з проєктом закону, запропоновано розділити повноваження і посади київського міського голови й голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). "Київський міський голова буде очолювати Київський магістрат – виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради, а голова КМДА буде здійснювати нагляд за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади", – указано в записці.

Автор проєкту закону – колишній нардеп від "Слуги народу", міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Коли він ще був нардепом, Ткаченко заявляв у ефірі "Радіо НВ", що претендує на посаду голови КМДА.

Контекст:

У 2003 році Конституційний Суд України вирішив, що КМДА має очолювати особа, обрана міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. У 2014 році, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.

У 2019 році тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан надіслав до Кабміну лист із "нагадуванням" про необхідність внесення подання на звільнення Кличка з посади голови КМДА. Кабмін через деякий час погодив звільнення, але указу президента так і не підписали. Кличко подав проти Богдана і Кабміну позов до суду, а на Богдана також поскаржився в поліцію.

Восени 2020 року Кличко переміг на виборах мера Києва в першому турі.

У травні в Києві почалися обшуки на низці комунальних і комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, вони тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском і спробою дискредитації Кличка і його політсили. Сам мер Києва заявив, що такого не було в Україні навіть "у махрові часи" експрезидента Віктора Януковича.

У середині серпня 2021 року ЗМІ повідомляли, що Офіс президента погодив кандидатуру на посаду голови КМДА. Кличко заявляв про тиск на владу Києва.