ЦПК: Нардеп Монастирський сфальсифікував рішення комітету, щоб затягнути ухвалення закону про покарання за брехню в деклараціях

ЦПК зазначає, що на засіданні 3 березня комітет розглянув зазначений законопроєкт №4651 і вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні.

Окрім того, комітет нібито рекомендував спікеру звернутися до Венеціанської комісії з проханням надати експертний висновок щодо цього законопроєкту. Монастирський особисто написав лист спікеру парламенту Дмитрові Разумкова з проханням звернутися до Венеціанської комісії.

12 березня спікер парламенту Дмитро Разумков передав законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії.

Однак, пишуть у ЦПК, на самому засіданні правоохоронного комітету 3 березня питання про спрямування законопроєкту №4651 Венеціанській комісії на голосування не ставили – відповідно, вказаного рішення не могли ухвалити.

Під час обговорення лунала пропозиція надіслати законопроєкт до Венеціанської комісії, але тільки після його ухвалення в першому читанні. Монастирський, який головував на засіданні комітету, водночас зазначив, що такий запит входить у повноваження не комітету, а голови Верховної Ради.

"Монастирський та Разумков, незважаючи на ініціативу президента щодо повернення тюрми за брехню в деклараціях, зробили все, аби не розглянути цей законопроєкт до закінчення періоду декларування за 2020 рік", – підкреслив експерт ЦПК Антон Марчук.

Він зазначив, що зараз у поданих деклараціях навіть немає сенсу шукати брехню, тому що за неї депутатам загрожує щонайбільше обмеження волі – до того ж не менше ніж за приховані 9 млн грн, вартість елітної квартири в центрі Києва.

"За брехню на менші суми навіть такого покарання не передбачено, а через мізерні строки давності справи не встигатимуть навіть розслідувати", – додав Марчук.

В організації також підкреслили, що 11 грудня 2020 року, після ухвалення Радою "компромісного" закону щодо цього питання, Венеціанська комісія вже рекомендувала Україні покарання за брехню в декларації у вигляді позбавлення волі.

ЦПК звернувся у правоохоронні органи з вимогою розслідувати ці факти і притягнути до відповідальності тих, хто фальсифікував рішення комітету.

Контекст:

Раніше Кримінальний кодекс України регламентував відповідальність за декларування недостовірної інформації статтею 366. Вона передбачає позбавлення волі на строк до двох років за подання суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації.

Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації – депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф і обмеження волі, але не тюремне ув'язнення.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт "не відповідає запиту українського суспільства". У НАЗК закликали президента ветувати закон.

У січні президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за недостовірне декларування і вніс законопроєкт №4651, який передбачає відновлення тюремного покарання за брехню в декларації, до парламенту як невідкладний.