+3 Київ
Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації, законопроєкт внесуть до Верховної Ради як невідкладний. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.
Проєкт закону передбачає повернення покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі за недостовірне декларування та неподання декларації.
Зокрема, запропоновано внести зміни до статті 366–2 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації):
- За умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2 тис. прожиткових мінімумів, передбачено штраф від 3 до 4 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (приблизно 3,4–4,54 млн грн) або громадські роботи від 150 до 240 годин, або обмеження волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
- У разі, якщо суб'єкт декларування умисно вніс недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 2 тис. прожиткових мінімумів, передбачено штраф від 4 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів (приблизно 4,54–5,67 млн грн), або громадські роботи від 150 до 240 годин, або обмеження чи позбавлення волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
Окрім цього, у законопроєкті запропоновано внести зміни до статті 366–3 Кримінального кодексу. За умисне неподання декларації передбачено штраф від 2,5 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (орієнтовно 2,8–3,4 млн грн) або громадські роботи від 150 до 240 годин, або позбавлення волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
На засіданні 29 грудня 2020 року РНБО схвалила законопроєкт про посилення відповідальності за недостовірне декларування. Він передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який запроваджує покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
