У Єврокомісії вважають цифровізацію й боротьбу з корупцією головними для відновлення України. Це пріоритети законопроєкту №5655 – Мінінфраструктури
Європейська комісія підтримує наміри України реформувати будівельну галузь в частині цифровізації, збільшення прозорості й боротьби з корупцією. Про це під час зустрічі з українською делегацією заявив генеральний директор Єврокомісії з питань сусідства й розширення Герт Ян Купман, повідомляє у Facebook пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. За даними відомства, з депутатами Європарламенту і представниками Єврокомісії обговорили низку актуальних питань відновлення й реформи містобудування, зокрема переваги законопроєкту №5655.
Сторони обговорили участь Євросоюзу у відновленні України, покращенні прозорості й підзвітності процесу відновлення, зокрема через імплементацію реформи містобудування. За словами глави міністерства Олександра Кубракова, перед Україною стоять колосальні виклики в аспекті відновлення й потрібно якнайшвидше провести реформи, які забезпечують прозорість і підзвітність проєктів відновлення, що створюють чесний ринок і конкурентне середовище, ідеться в повідомленні.
"Ми пропонуємо системне рішення для реформування – закон №5655. Він закріплює цифровізацію й автоматизацію як базові напрямки змін у будівельній галузі. Максимальне усунення людського фактора й підвищення відповідальності за незаконні рішення дозволять мінімізувати корупційні ризики. Я дякую європейським партнерам за можливість діалогу про відновлення з європейськими парламентаріями. Важливо почути, що прозорість і підзвітність є нашими спільні цінності у відбудові України", – цитує Кубракова пресслужба.
За даними відомства, під час розмови наголосили на ефективності першого етапу містобудівної реформи – впровадженні електронної державної системи у сфері будівництва за підтримки проєкту USAID / UK aid "Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS". За даними аналітиків проєкту, реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівництва становить 1,5 млрд грн на рік, а заощадження для Української держави – 9,6 млрд грн.
За словами Герта Яна Купмана, він щиро підтримує євроінтеграційні наміри України й наміри реформувати будівельну галузь.
"Ми підтверджуємо важливість цифровізації й боротьби з корупцією при збереженні децентралізації, яка сприяє належному управлінню. Зрозуміло, що новий і сучасний підхід буде необхідним для вирішення цього безпрецедентного масштабу проблем, пов'язаних із відбудовою. Він має опиратися на плідну співпрацю між різними зацікавленими сторонами на місцевому й центральному рівнях, включаючи органи влади, приватний сектор і громадські організації. Ми закликаємо всі зацікавлені сторони розглянути важливі питання, які все ще піднімає закон, як щодо суті, так і щодо процесу", – сказав Купман.
Також сторони обговорили підтримку законопроєкту №5655 серед невеликих і середніх громад України, які розпочали часткове відновлення й потребують впровадження цифрових інструментів підзвітності.
У зустрічі також узяли участь міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, голова комітету ВР із питань організації державної влади Олена Шуляк, голова Держагентства з відновлення Мустафа Найєм, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький, керівники проєкту USAID / UK aid "Прозорість і підзвітність у держуправлінні та послугах / TAPAS".
Контекст:
Верховна Рада підтримала проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" у першому читанні 1 липня 2021 року. Автори документа запропонували зміни до шести кодексів і 21 закону. Вони розраховують, що ухвалення проєкту закону не лише дасть змогу знизити корупційні ризики й підвищити публічність та прозорість у цій галузі, а й чітко визначить права, обов'язки, відповідальність учасників будівництва.
1 грудня 2022 року парламент зняв законопроєкт із розгляду. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт у цілому. За нього проголосувало 228 депутатів. Документ усе ще на підписі у президента.