У Пентагоні не змогли відповісти, якою буде відповідь США на участь військ КНДР у війні в Україні

Сінгх каже, що Пентагону ще невідомо, що північнокорейські війська роблять у країні-агресорі
Фото: defense.gov

Заступниця прессекретаря міністерства оборони США Сабріна Сінгх на брифінгу 24 жовтня не дала чіткої відповіді на запитання українського журналіста, кореспондента "Голосу Америки" Остапа Яриша про те, якою буде відповідь США на залучення військ Північної Кореї у війну РФ проти України. Стенограму брифінгу оприлюднив Пентагон, відеозапис із фрагментом розмови Яриш опублікував в Х.

Сінгх, відповідаючи на запитання іншого журналіста, зазначила, що у випадку, якщо північнокорейські війська почнуть брати участь у бойових діях, то КНДР стане союзником РФ у війні, і це "дуже серйозне питання".

"Але ми знаємо про ці відносини. Ми й надалі будемо стежити за ними. І я думаю, що, знову ж таки, важливим моментом тут є те, що це дійсно демонструє відчай Путіна, тому що він насправді не зміг досягти своїх стратегічних цілей на полі бою", – сказала вона.

Після цього Яриш запитав, чи спричинить участь північнокорейських військ у війні сильнішу відповідь США, наприклад, збільшення військової допомоги або зняття з України обмежень на далекобійні удари західною зброєю.

Сінгх відповіла, що "не хоче вдаватися до гіпотез" щодо збільшення допомоги, і нагадала, що лише за останній тиждень США виділили для України приблизно $800 млн допомоги.

"Це суттєво, і це лише за останній тиждень. Наша відданість Україні не змінилася. Наша політика щодо далекобійних ударів і здатності використовувати щось на кшталт ATACMS не змінилася", – додала вона.

Тоді український журналіст згадав заяву голови комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США, республіканця Майкла Тернера, який написав 24 жовтня в Х, що США мають "серйозно розглянути" можливість прямих воєнних дій проти КНДР у випадку, якщо війська Північної Кореї увійдуть на територію України. Яриш запитав, чи можливо це.

"Послухайте, знову ж, я не збираюся зараз вдаватися до гіпотез. Те, що ми робимо як міністерство оборони, – це підтримка України в досягненні її воєнних цілей, тобто допомога у сфері безпеки", – сказала Сінгх у відповідь.

Вона нагадала, що міністр оборони США Ллойд Остін відвідав Київ на початку тижня і зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським і міністром оборони України Рустемом Умєровим. Під час візиту він також був на презентаціях підрозділів сил оборони України, "щоб зрозуміти, як їхні воєнні цілі на полі бою відповідають їхнім стратегічним цілям і довгостроковим цілям".

"Я не можу йти шляхом гіпотез, тому що зараз ще не зрозуміло, що саме роблять війська КНДР у Росії. Але я думаю, що це ще раз наголошує на тому, що Путін дійсно не зміг досягти своїх стратегічних цілей", – додала заступниця спікера Пентагону.

Контекст:

Перші повідомлення про залучення військ КНДР до участі у війні на боці країни-агресора з'явилися на початку жовтня. Пізніше цю інформацію підтвердили представники української та південнокорейської розвідок. 14 жовтня Зеленський заявив про вступ Північної Кореї у війну на боці РФ.

ЗМІ писали, що військові інженери з КНДР уже допомагають РФ завдавати ударів балістичними ракетами по Україні. Крім того, в Головному управлінні розвідки Міноборони повідомляли, що ще 11 тис. північнокорейських військових проходять підготовку на Далекому Сході в РФ, і вони будуть готові воювати в Україні вже 1 листопада. Розвідка Південної Кореї має у своєму розпорядженні дані, які свідчать, що Північна Корея скерувала в РФ 3 тис. військових і до кінця року скерує загалом 10 тис. військових.

23 жовтня, за даними ГУР МО, перші військові з КНДР прибули на фронт – їх зафіксували в Курській області РФ.

У Кремлі 21 жовтня не підтвердили і не спростували перекидання північнокорейських військових на полігони в РФ. Представник КНДР в ООН 22 жовтня назвав "стереотипними чутками" ці повідомлення, але Остін наступного дня заявив, що є докази присутності північнокорейських військ у РФ.