У Раді зареєстрували альтернативний проєкт про економічний паспорт, він містить норми про захист коштів та великі відрахування – Цимбалюк
"Економічний паспорт українця" – це популістична програма, яку згорнуть після того, як зміниться президент, проте вилучених на неї із бюджету коштів ніхто не поверне. Крім того, така ідея не може бути реалізована в Україні, адже вона призведе лише до значного нарощування державного боргу, розбалансування бюджету та кризи платежів. Тому нині зареєстрував альтернативний до президентського проєкт закону, який суттєво вдосконалює ідею про економічний паспорт і не робить його нищівним для української економіки”, – пояснив Цимбалюк.
Зокрема, нардеп пропонує розширити раду фонду – склад конкурсної комісії, яка обиратиме головний орган фонду – до дев'ятьох осіб та залучити до неї омбудсмена та представників міжнародних та громадських профільних молодіжних організацій. Такий склад, на думку Цимбалюка, забезпечить об'єктивний та виважений підхід до вибору кандидатів у раду фонду. Також він пропонує надати можливість використання 18-річними українцями грошей фонду на придбання власного житла або відкриття бізнесу в Україні. Цимбалюк передбачив у проєкті закону спрямування до фонду майбутніх поколінь не доходів від ренти, а фіксованого відсотка надходжень до держбюджету.
"Джерела фінансування фонду пропонується не прив'язувати до обсягу нестабільних надходжень від рентних платежів, адже ціни на ринку корисних копалин постійно змінюються. Інвестиції у майбутні покоління мають здійснюватися за рахунок усіх надходжень до загального фонду держбюджету (тобто від митниці, акцизів, азартних ігор, приватизації, податків на бізнес, на важку промисловість та креативні індустрії). Саме тому джерелом фінансування визначено не менше 5% обсягу загального фонду держбюджету, що можна порівняти з надходженнями від ренти, проте перспективніше", – пояснив Цимбалюк.
Законопроєкт містить обмеження щодо використання коштів фонду для фінансування дефіциту держбюджету – наприклад, через облігації внутрішніх державних позик, щоб кошти майбутніх поколінь не "проїли" на поточні потреби.
"Також буде обмежено фінансування за рахунок коштів фонду підприємств із часткою держави понад 50% – щоб кошти за вказівкою чиновників не спрямовувалися на проєкти, які ніколи не окупляться чи будуть банально вкрадені", – резюмував Цимбалюк.
Законопроєкт Цимбалюка зареєстрували у парламенті 22 грудня за №6395-1.
Контекст:
1 грудня, виступаючи на засіданні Верховної Ради, президент України Володимир Зеленський анонсував введення економічного паспорта українця. Його зможуть отримати діти, які народжені після 1 січня 2019 року.
За словами президента, частину ренти за використання природних ресурсів України накопичуватимуть на персональних рахунках дітей громадян України. "Після досягнення повноліття наші діти зможуть використати ці гроші для здобуття освіти в Україні або купівлі житла в Україні, завдяки цим законам наші – чи когось – олігархи стануть інвесторами у майбутнє наших дітей. Я їх вітаю", – сказав Зеленський.
За даними голови парламентської фракції "Голос" Ярослава Железняка, 2021 року рента за користування надрами загальнодержавного значення становила 35,2 млрд грн, 2022-го планують, що ця сума становитиме 41 млрд грн. Дітей віком до 14 років у країні 7,5 млн, зазначив нардеп у Telegram.
2 грудня Арахамія повідомив, що після введення економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть $10–20 тис. на рахунки рентних платежів.
Президентський пакет законопроєктів про економічний паспорт (№ 6394, 6395, 6396) передбачає відрахування до фонду майбутніх поколінь із 2023 року 35% ренти на видобування корисних копалин та 47,5% ренти на видобування нафти та газу. Передбачено, що частка відрахування щорічно підвищуватиметься – до 70% ренти на видобування корисних копалин у 2030-му та 95% ренти на видобування нафти та газу у 2033-му. Згідно із законопроєктами, виплати з фонду можна буде витратити на навчання, придбання особистого житла після вступу у повноліття, а також лікування тяжких захворювань до 18 років.