У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про відновлення положень антикорупційного законодавства
Законопроєкт про відновлення норм антикорупційного законодавства зареєстрували 2 листопада
Група народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим внесла в парламент законопроєкт про відновлення антикорупційних норм, скасованих Конституційним Судом.
Народні депутати України на чолі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 2 листопада зареєстрували в парламенті законопроєкт №4304 про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції".
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що у зв'язку з рішенням Конституційного Суду, який скасував низку положень антикорупційного законодавства, виникли суттєві законодавчі прогалини в частині регулювання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції та функціонування Єдиного державного реєстру декларацій.
"Такий стан антикорупційного законодавства не сприяє забезпеченню виконання Україною міжнародно-правових зобов'язань у сфері запобігання корупції", – підкреслили автори документа.
Вони запропонували відновити дію п. 6, 8 ч. 1 ст. 11; п. 1, 2, 6–10&³1;, 12, 12&³1; ч. 1, ч. 2–5 ст. 12; ч. 2 ст. 13; ч. 2 ст. 13&³1;; ст. 35; абзаців 2, 3 ч. 1 ст. 47; ст. 48–51; ч. 2, 3 ст. 52; ст. 65 закону України "Про запобігання корупції", а також ст. 366&³1; Кримінального кодексу України в редакціях зазначених положень, які були чинними до 27 жовтня 2020 року.
Згідно з текстом законопроєкту, протягом двох місяців із дня набуття законом чинності Кабінет Міністрів має подати на розгляд Ради пропозиції, спрямовані на врегулювання окремих питань, порушених у рішенні КСУ.
Законопроєкт передали на розгляд у комітет.
Конституційний Суд України 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили занепокоєння щодо цього рішення. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною зупинення безвізового режиму з Євросоюзом.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту та суперечить двом статтям Конституції України.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України.
2 листопада на зустрічі із парламентською фракцією "Слуга народу" президент закликав підтримати звільнення суддів КСУ.