Український досвід "Стіни" був врахований під час зведення європейських проєктів – у Литві та Польщі – генерал-майор Бідило

Про це в інтерв'ю LB.ua, опублікованому 1 вересня, повідомив начальник Східного регіонального управління Держприкордонслужби України генерал-майор Сергій Бідило.

"Призначення проєкту – забезпечення дотримання режиму кордону й у першу чергу закрити кордон для порушників, – зазначив він. – Якщо розглянути конструктив проєкту – він складається з лінії державного кордону, на ній стоять інформаційні покажчики, після чого йде рів 3 м шириною і глибиною 2 м, плюс відповідні скоси для унеможливлення проїзду, вал, контрольно-слідова смуга, дорога, а потім паркан, спостережні вежі та система відеофіксації".

За словами Бідила, проєкт "Стіна" розробили так, щоб за мінімальних витрат на будівництво досягти максимуму функціоналу. Водночас не планували, що мають бути оборонні чи фортифікаційні споруди.

"Кордон треба було будувати з 1991 року, відколи Україна отримала незалежність… Але, на жаль, до 2014 року ніхто палець об палець не вдарив. У 2014-му в нас на порозі був безвіз [із ЄС], ми заявили, що хочемо в НАТО. Було прийнято рішення в тих скрутних бойових умовах, коли кошти були потрібні на армію і на все інше, – будувати кордон", – наголосив генерал-майор.

Як зазначив Бідило, 2014 року була "сильна мотивація" – Росія анексувала Крим, окупувала Донецьк і Луганськ. За будівництвом проєкту постійно вела нагляд РФ. Але потім зведення кордону "загальмувалося".

"Що сталося далі? Можливо, одна з причин – із плином часу і зі зміною урядових команд почало здаватися, що Росія далі не піде, можна не витрачати кошти на вартісний проєкт... Скажу лише, що план інженерно-технічного облаштування кордону був поетапним, 2014–2018 року, потім 2020-й і так далі", – розповів генерал-майор.

На думку Бідила, з урахуванням повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого, кордон України потрібно облаштувати разом із ЗСУ – посилити інженерний складник оборонними та фортифікаційними спорудами.

Бідило додав, що український досвід "Стіни" було враховано під час зведення європейських проєктів – у Литві та Польщі. З огляду на функціонал проєкту та ефективність виконання завдань, різниці з європейськими проєктами абсолютно немає, резюмував представник Держприкордонслужби.

Контекст:

Реалізація проєкту "Стіна" почалася 2014 року в Харківській області. Із самого початку на проєкт планували витратити 8,36 млрд грн. 2016 року його прогнозовану вартість зменшили до 4 млрд грн.

У межах проєкту планували облаштувати російсько-український кордон у межах Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської областей, українсько-молдовський кордон і території, що прилягають до адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом.

Планували, що будівництво завершать 2018 року, але строки закінчення робіт кілька разів переносили. За останніми прогнозами, проєкт мали реалізувати до 2025 року.

За даними Держприкордонслужби, станом на кінець травня 2020 року облаштування українсько-російської ділянки кордону було готове на 40%, станом на квітень 2021 року – на 51%.

Стіни, яка б надійно захистила Україну від країни-агресора, не існує, заявив у травні 2021 року голова Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко.