У РНБО вирішили, що створення реєстру заборонених сайтів – це застаріла і невиправдана ідея

Про це пресслужба РНБО поінформувала у Facebook 9 липня.

У Раді нацбезпеки назвали цю групу "майданчиком для обміну думками і напрацювання конкретних рішень із захисту інформаційного простору держави". 8 липня вона провела перше засідання.

Член правління Інтернет-асоціації України Максим Тульєв заявляв того дня, що РНБО ухвалила "остаточне рішення про створення реєстру заборонених сайтів – того самого "Укркомнагляду". Тульєв говорив, що він увійшов до складу робочої групи з питань технічної реалізації реєстру.

У РНБО кажуть, що всі учасники групи "від початку засідання" визнали, що ідея невиправдана.

"Світовий досвід свідчить про необхідність запровадження більш сучасних підходів, які не дозволять користуватися інструментом "чорних списків" у нецільовий спосіб. Хоча звучали й абсолютно неприйнятні пропозиції використання інтернету тільки за "білими списками". Основний фокус було вирішено зосередити на виробленні механізмів і алгоритмів дій для операторів телекомунікацій із виконання закону про санкції та захисту вітчизняного інформаційного простору. У такий спосіб має бути створено прозорі правила гри для всіх учасників ринку, а держава забезпечить інтереси громадян із протидії інформаційним загрозам", – написано в повідомленні.

Реалізувати рішення запропонували в межах "невеликої підгрупи технічних фахівців".

"[Вони] напрацюють пропозиції до проєкту документа з описом механізмів обмеження доступу до заборонених інформаційних ресурсів, для подальшого вивчення та узгодження всіма учасниками робочої групи. За основу було запропоновано взяти існуючий спільний наказ СБУ та Держспецзв'язку. Напрацювання робочої групи буде використано для внесення відповідних нормативних змін", – додали у РНБО.

У Раді нацбезпеки і оборони запевнили, що в цьому процесі враховуватимуть досвід "демократичних країн, де існують та реалізовані такі механізми, які не обмежують права і свободи громадян, проте забезпечують високий рівень захисту від гібридних загроз".

Контекст:

15 травня 2017 року на той момент президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року про фізичних та юридичних осіб, проти яких запроваджують антиросійські санкції на строк від одного року до трьох років. У списку санкцій опинилися, зокрема, соцмережі "ВКонтакте" і "Одноклассники", сервіси mail.Ru і "Яндекс", сайти російських антивірусних компаній "Лаборатория Касперского" і "Доктор Веб".

Згодом санкції продовжували й розширювали. Зокрема, 2 травня 2018 року РНБО ввела нові і продовжила старі санкції проти громадян і юридичних осіб Росії, які пов'язані з російською агресією проти України, розширивши список заборонених сайтів.

4 лютого 2021 року Голосіївський райсуд Києва ухвалив заблокувати в Україні 426 сайтів, серед яких, зокрема, російські та українські засоби масової інформації. У список потрапили російське агентство РБК, український сайт From-UA, блог-платформа LiveJournal тощо. Але 25 лютого кримінальне провадження, у якому суд ухвалив рішення, закрили.

Для регулювання діяльності інформаційних ресурсів, зокрема в інтернеті, підготували законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу". Його зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.