0 Київ
На розгляд Верховної Ради України до другого читання подадуть законопроєкт "Про медіа", у якому врахують зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи. Про це 15 лютого повідомив LB.ua міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Ще до цих подій [блокування телеканалів NewsOne, ZIK та "112 Україна"] ми поновили розмову з медійними організаціями щодо того, що їх бентежить у цьому законі [про медіа]. Зараз ці діалоги продовжать за участю депутатів, міністерства. Ми бачимо з боку великих медіагруп готовність рухатися далі в цьому напрямку за допомогою діалогу, коли всі сторони беруть до уваги аргументи одна одної", – сказав Ткаченко.
Міністр уточнив, що він говорив із представниками "1+1 медіа", Inter Media Group, StarLightMedia, "Медіа Групи Україна". За його словами, важливі розуміння і пошуки "якщо не компромісу, то відчуття діалогу і послідовності дій щодо цього закону".
"Після розмови з медійниками будуть розмови з ОТТ-платформами, з інформаційними сайтами щодо тих питань, які продовжують їх турбувати в межах цього закону. Коли ми дійдемо конкретної фінальної згоди всіх сторін – повідомимо. На цьому етапі ми в діалозі", – зазначив він.
Ткаченко заявив, що діалоги тривають із часів його перебування в парламентському комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.
"Ми пройшли всі кола пекла, які тільки могли. Двічі – обговорення з Радою Європи, що дуже непросто, ураховуючи їхні вимоги. Внесли зміни відповідно до цих вимог. Тому сподіваємося, що ті нюанси, які турбували медійників, уже після другого обговорення з Радою Європи, усунуть до подання цього документа в зал... На сьогодні законопроєкт підтримали країни ЄС і США. Щодо учасників ринку – зараз ідеться про діалог. Цей діалог ураховує коментарі усіх боків, і ми поступово приходимо до порозуміння", – додав Ткаченко.
Він також зазначив, що всі претензії тих, хто проти цього закону, можна розподілити на дві групи.
"Перші – це відомий медведчуківський пул, який бігав за мною через те, що плутав цей закон із законом "Про дезінформацію". Друга частина претензій була від інтернет-ЗМІ, і вона мала такий сенс: нас не треба регулювати взагалі. Я хочу розмежувати, для розуміння, дві речі: закон "Про медіа" – це цивілізовані правила гри, а діяльність у сфері дезінформації – це оперативна діяльність, яка відбувається за допомогою різних інституцій. Вона включає в себе як роботу з медіаграмотності, так і конкретну оцінку, яка передбачатиме моніторинг, пояснення публіці, де була дезінформація, фейки, можливо, створить так званий онлайн-музей радянської пропаганди", – розповів міністр.
Законопроєкт про медіа №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт скерували на повторне перше читання, але потім 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа.
Понад 100 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам і європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту "Про медіа".
