"Відображають співвідношення сил 1945 року". Генсек ООН і прем'єр Індії виступили за реформування Радбезу ООН

"Бреттон-Вудська система [організації грошових відносин і торговельних розрахунків] і Рада Безпеки відображають співвідношення сил 1945 року. І багато що змінилося відтоді", – сказав він.

Генсек ООН наголосив, що економічні потрясіння, спричинені пандемією COVID-19 і російським вторгненням в Україну, засвідчили, що основну функцію глобальної мережі безпеки виконано не було.

"Настав час реформувати і Раду Безпеки, і Бреттон-Вудські установи. По суті, це питання перерозподілу влади відповідно до реалій сьогоднішнього світу", – вважає Гутерріш.

Питання реформування Радбезу ООН порушив на саміті в Хіросімі і прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, повідомляє 21 травня видання The Hindu.

Моді, зокрема, публічно запитав, чому говорити про "мир і стабільність" світові лідери збираються на різних платформах, якщо є Рада Безпеки ООН.

Прем'єр Індії констатував, що "ООН, яку створено для припинення конфліктів, не може контролювати ці події". Він наголосив, що в ООН немає навіть "обов'язкового формулювання тероризму" і що "інститути, створені минулого століття, не в змозі відповісти на виклики XXI століття".

До складу Ради входить 15 держав-членів – п'ять постійних (Росія, Великобританія, Франція, США та Китай) і 10 непостійних, яких обирають на Генеральній Асамблеї ООН.

Члени Ради Безпеки головують по черзі, в англійському алфавітному порядку. Зокрема, у Радбезі у квітні 2023 року головувала країна-окупант Росія, війська якої відкрито вторглися в лютому 2022 року в Україну.

Контекст:

Росія займає місце СРСР серед постійних членів Ради Безпеки ООН і має право вето. Цим вето РФ постійно користується для блокування рішень, зокрема стосовно резолюцій щодо російської агресії проти України.

Право Росії бути правонаступницею СРСР в органах ООН ставлять під сумнів. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця пояснював, що РФ – єдина держава, яка обійшла процедуру прийняття в ООН і Радбез ООН.