Відставка Разумкова. Як голосували фракції парламенту
Більшість голосів – 215 – надала фракція "Слуга народу". "Батьківщина" дала 20 голосів, "За майбутнє" – 19, "Довіра" – 18, "Голос" і позафракційні депутати – по шість.
Усі присутні в залі нардепи від "Європейської солідарності" та "Опозиційної платформи – За життя" голосували проти.
Згідно з даними поіменного голосування на сайті Верховної Ради, виступили проти відставки спікера семеро представників "Слуги народу": Людмила Буймістер, Артем Дмитрук, Володимир Козак, Олег Воронько, Оксана Дмитрієва, Василь Мокан, Неллі Яковлєва.
Утрималося чотири нардепи від "Слуги народу": Олександр Бакумов, Валерій Божик, Дмитро Гурін, Дмитро Микиша.
Від "Батьківщини" проголосував проти лише один депутат – Андрій Ніколаєнко, від "Довіри" ніхто не виступив проти, але Микола Кучер утримався. Голова фракції Юлія Тимошенко під час голосування була відсутня.
Серед позафракційних депутатів за проголосували Оксана Савчук, Олександр Юрченко, Роман Іванісов, Євгеній Шевченко, Євген Яковенко. Проти – Андрій Аксьонов, Олександр Дубінський, Сергій Магера, Вадим Новінський, Вікторія Гриб, Гео Лерос, Муса Магомедов, Дмитро Шпенов.
Перший віцеспікер Руслан Стефанчук голосував за відставку, віцеспікерка Олена Кондратюк не стала голосувати взагалі, хоча була в залі.
Фракція "Голос" розділилася: за відставку проголосували нардепи з депутатського об'єднання "Справедливість" – Юлія Клименко, Ярослав Рущишин, Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Андрій Шараскін, Володимир Цабаль. Проти виступили депутати з "офіційної" частини фракції: голова політсили Кіра Рудик, голова фракції Ярослав Железняк, Андрій Осадчук, Сергій Рахманін, Леся Василенко, Роман Костенко, Олег Макаров, Інна Совсун.
Контекст:
Разумков став спікером Ради 29 серпня 2019 року. З травня до грудня 2019 року він був головою пропрезидентської партії "Слуга народу", пройшов у Раду під першим номером її виборчого списку. До участі в парламентських виборах був політтехнологом, займався бізнесом.
У парламентської фракції "Слуга народу" і Разумкова були розбіжності щодо закону про олігархів. Спікер вважає, що реєстр олігархів має створювати незалежна комісія, а не Рада національної безпеки і оборони, як це передбачено в законопроєкті. Він подавав свої правки до законопроєкту, а також звернувся до Венеціанської комісії з проханням оцінити його, усупереч рішенню фракції. Після ухвалення законопроєкту в другому читанні Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту документа.
В Офісі президента ситуацію, що склалася, назвали "світоглядним конфліктом". У фракції конфлікт із Разумковим назвали "складною виробничою ситуацією".
30 вересня лідер фракції Давид Арахамія почав збір підписів про голосування за відкликання голови парламенту. 2 жовтня нардеп від "Слуги народу" Олексій Устенко повідомив, що його фракція зібрала достатню кількість підписів, необхідних для ініціювання відкликання Разумкова з посади спікера Ради.
Унаслідок конфлікту у "Слузі народу" вирішили не запрошувати Разумкова на виїзне засідання фракції у Трускавці Львівської області.
Претендентом на посаду голови Ради називають нинішнього першого віцеспікера Руслана Стефанчука. Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко говорив, що готовий обійняти посаду віцеспікера. Розглянути питання призначення нових членів президії Ради спочатку планували 8 жовтня, але почали розглядати це питання вже сьогодні.