"Це депутатка, яка не голосувала за закон про олігархів, точніше голосувала червоною кнопкою, і це є "червоною лінією" для нас. Це Людмила Буймістер, мажоритарниця по Києву. Виключення її з фракції, як і її самостійний вихід, не викличе складання мандата. Думаю, що це питання теж треба ставити до порядку денного", – сказав Корнієнко.
Буймістер в ефірі телеканала "Україна 24" заявила, що про своє ймовірне виключення з фракції дізналася зі ЗМІ. За словами Буймістер, особистих розмов із нею ніхто не вів.
Нардепка розповіла, що під час виїзного засідання фракції "Слуга народу" у Трускавці (Львівська область) їй "вдалося кілька хвилин переговорити з президентом [Володимиром Зеленським], який не знав про наміри [голови депутатського об'єднання у Раді] Давида Арахамії виключити мене з фракції".
"Ми домовилися про те, що ми зустрінемося і я розкажу, не тільки чому я голосувала червоною кнопкою по важливому законопроєкту... Я дам йому механізми в рамках закону. Так, вони будуть трохи складнішими і трошки довшими процедурно, але вони точно будуть законними і допоможуть зацементувати той результат боротьби, якого хоче досягнути пан Зеленський. Він сказав, що ми найближчим часом знайдемо час, і я зараз чекаю підтвердження такої зустрічі", – зазначила Буймістер.
Нардепка також заявила про порушення під час голосування у Раді за закон про олігархів, назвавши його "цирком" у стінах парламенту.
Прессекретарка "Слуги народу" Юлія Палійчук повідомляла у Telegram 3 жовтня, що під час вечірки у Трускавці нардепам від "Слуги народу" вручили нагороди у межах премії "Слугам по заслугах".
Зокрема, Буймістер здобула нагороду "Червона кнопка року" – "за натискання червоної кнопки при голосуванні за принципові для партії законопроєкти".
Контекст
Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки у залі.
Згідно з опублікованими даними на сайті парламенту, Буймістер – єдина нардепка у фракції "Слуга народу", яка проголосувала проти ухвалення закону. Буймістер також не голосувала за законопроєкт про олігархів у першому читанні.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, депутати Верховної Ради врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства спікера Ради Дмитра Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не Рада національної безпеки і оборони України, як це було у запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку у законі Зеленського про олігархів.
Перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук назвав два варіанти вирішення можливої правової колізії у законі Зеленського про олігархів.
На думку Разумкова, Зеленський має заветувати закон про олігархів і повернути документ у Раду зі своїми пропозиціями або ж підписати закон і після цього вносити в нього зміни. Він підкреслив, що Рада не зможе переголосувати законопроєкт про деолігархізацію.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала не менше як сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію у НАЗК.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. У комісії закликали не розглядати у Раді законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом західним партнерам.
4 жовтня Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту закону про олігархів. Спікер додав, що підпише документ, коли отримає його "коректний текст".
Буймістер обрали у Раду у мажоритарному окрузі №223 (Київ), вона балотувалася від "Слуги народу", наголосили на сайті ЦВК.
Як повідомляє LB.ua, у 2012–2018 роках Буймістер була директоркою компанії GSG, яка належить до корпорації "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД).