"Ми проголосували ті редакції статей, які є. Чому вирішили, що була врахована та чи інша поправка, я сказати не можу. Тому ми обов'язково дочекаємося рішення апарату Верховної Ради, і мені здається, що, якщо справді там вкрадеться якась помилка, є абсолютно нормальні варіанти вирішення", – сказав Стефанчук.
За його словами, є два варіанти вирішення можливої колізії в законі.
"Перший варіант – з ініціативи голови Верховної Ради усунути ці помилки. Якщо голова Верховної Ради не бажає – у нас є шість місяців для того, щоб ми могли внести будь-які зміни і доповнення до цього закону, оскільки він вступає в силу через шість місяців", – пояснив Стефанчук.
Контекст
Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства спікера парламенту Дмитра Разумкова пропонувала, що визначати олігархів мала б не РНБО, як це було в запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при НАЗК.
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку у законі Зеленського про олігархів.
Представник Зеленського у Конституційному Суді, голова робочої групи щодо законопроєкту про олігархів Федір Веніславський говорив 24 вересня, що спірних поправок у законі про олігархів не знайшли, а нардепів "ввели в оману працівники апарату Ради".
"Було проголосовано лише пропозиції комітету. Жодна інша правка на голосування не ставилася, а отже, відповідно до регламенту, не може вважатися такою, що була прийнята. Тобто жодних взаємовиключних правок проголосовано не було", – пояснив Веніславський.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала щонайменше сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. До цього в комісії "наполягали" не розглядати в Раді законопроєкту про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом західним партнерам.
+5 Київ
