"Я вітаю всю країну, що ми нарешті закінчили серіал, хто менше любить олігархів чи більше їх ненавидить... Дійсно, був учора проголосований закон, якби я був у залі, також би його підтримав, тому що була врахована і моя поправка 398... І колег, наприклад, пана [нардепа від "Батьківщини" Івана] Крулька (395), вона також, при чому про це говорив і доповідач на пленарному засіданні, і головуючий, що вона врахована комітетом. На відміну від моєї, там є комісія, а тут є подання від Антимонопольного комітету", – сказав Разумков.
За його словами, після голосування нардепів у законі з'явилася колізія, але рішення Верховна Рада ухвалила.
"Дійсно, є колізія у законі. Тому що є норми, які передбачають, що цим буде займатися НАЗК (ухвалювати рішення про визнання людини олігархом. – "ГОРДОН"), і я вважаю, що це абсолютно правильний підхід, незалежний підхід, до якого ми хотіли б рухатися... Незалежність тих органів, які будуть визначати так званих олігархів, – вона важлива. Тому я вітаю, що такі правки були прийняті", – підкреслив Разумков.
Контекст
Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства спікера парламенту Дмитра Разумкова пропонувала, що визначати олігархів мала б не РНБО, як це було в запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при НАЗК.
Представник Зеленського у Конституційному Суді, голова робочої групи щодо законопроєкту про олігархів Федір Веніславський говорив 24 вересня, що спірних поправок у законі про олігархів не знайшли, а нардепів "ввели в оману працівники апарату Ради".
"Було проголосовано лише пропозиції комітету. Жодна інша правка на голосування не ставилася, а отже, відповідно до регламенту, не може вважатися такою, що була прийнята. Тобто жодних взаємовиключних правок проголосовано не було", – пояснив Веніславський.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала щонайменше сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. До цього в комісії "наполягали" не розглядати в Раді законопроєкту про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом західним партнерам.
-2 Київ
