"Захоплена нелегітимним режимом". Європарламент закликав переобрати пропутінську владу у Грузії

Опозиція й активісти з осені 2024 року протестують проти фальсифікацій на виборах
Фото: ЕРА

Європейський парламент затвердив доповідь, яка констатує згортання демократії у Грузії. Про це 9 липня повідомляє пресслужба Європарламенту .

"Після десятиліть демократичного прогресу депутати Європарламенту тепер вважають, що Грузія стала жертвою захоплення держави, і знову закликають до проведення нових парламентських виборів у країні", – ідеться в релізі.

У доповіді, ухваленій у середу 490 голосами за, 147 – проти і 49 голосами тих, хто утримався, ідеться, що вибори парламенту Грузії в жовтні 2024 року стали "явним поворотним моментом у бік авторитарного уряду у країні – кандидаті у члени ЄС". На думку європарламентаріїв, це відкрило шлях керівній партії "Грузинська мрія" до незаконного захоплення держорганів, просування репресивного законодавства, а також до репресій щодо політичних опонентів, журналістів і мирних протестувальників.

"Європарламент знову закликає до проведення нових парламентських виборів у Грузії під міжнародним і незалежним внутрішнім спостереженням. Доти, доки таких виборів не організують, парламент, як і раніше, не визнаватиме нинішнього однопартійного парламенту й президента Грузії і закликатиме ЄС і держави-члени запровадити двосторонні та скоординовані персональні санкції щодо головних посадовців "Грузинської мрії" та осіб, відповідальних за відкат демократії у країні", – пише пресслужба.

Законодавчий орган Європи також закликав до перегляду Європейською комісією виконання Угоди про асоціацію між ЄС і Грузією.

Контекст:

Міжнародні спостерігачі зафіксували низку порушень на виборах у парламент Грузії 26 жовтня 2024 року, серед них – залякування виборників і використання адмінресурсу. Європейська комісія заявила, що кампанію провели з порушеннями таємниці голосування й низкою процедурних невідповідностей.

16 листопада Центральна виборча комісія Грузії затвердила офіційні підсумки парламентських виборів: керівна партія "Грузинська мрія" набрала 53,93% (89 мандатів), коаліція "За зміни" – 11,03% (19 мандатів), блок "Єдиний національний рух" – 10,17% (16 мандатів), коаліція "Сильна Грузія" – 8,81% (14 мандатів), партія "За Грузію" експрем'єра Георгія Гахарії – 7,78% (12 мандатів).

15 листопада у країні почалися протести студентів, 17-го вони встановили наметове містечко в центрі Тбілісі. Відтоді протести у Тбілісі відбуваються щодня.

Частина опозиції одразу після виборів вирішила відмовитися від мандатів. 5 лютого 2025 року парламент Грузії позбавив повноважень 49 депутатів із коаліції "За зміни", блоку "Єдиний національний рух" і коаліції "Сильна Грузія".

Після скасування загального голосування, відповідно до зміненої 2017 року конституції, президента Грузії обирає колегія виборників із 300 осіб (150 членів парламенту й стільки само представників регіонів). 14 грудня колегія виборників обрала президентом Грузії члена партії "Сила народу", колишнього футболіста й депутата парламенту Грузії Михайла Кавелашвілі. Опозиція не визнає результатів цього голосування.