Завдяки відновленню е-декларування голову Госпсуду Києва Босого знову можна перевіряти щодо незаконного збагачення – ЗМІ

Суддя Вадим Босий потрапив під моніторинг громадських активістів через те, що, попри заявлене розлучення з дружиною, і далі жив із нею однією сім'єю, уже "поза шлюбом" народилася спільна дитина, а майном, яке записували на "колишню" та її родичів, користувався сам суддя. Це – очевидні ознаки недостовірного декларування (у декларацію не внесено дітей і дружину) та незаконного збагачення і приховування статків, зазначали журналісти "Ділової столиці".

Раніше НАЗК відмовляла активістам у перевірці декларацій, статків і способу життя Вадима Босого, посилаючись на нібито заборону здійснювати такі перевірки під час воєнного стану. Попри те, що така заборона не поширювалася на декларації, подані до повномасштабного вторгнення Росії, а декларації Босого, які просили перевірити активісти, – було подано впродовж попередніх років.

"Із 12 жовтня 2023 року, коли набув чинності закон №3384-ІХ про відновлення електронного декларування, а відтак і перевірок декларацій, – у НАЗК фактично немає більше підстав відмовляти у проведенні моніторингу способу життя й контролі майнових декларацій судді Босого. Адже тепер така перевірка є прямим обов’язком агентства згідно із законом, а підвищена увага суспільства до "справи Босого" – додатковим стимулом дати офіційні відповіді на запитання про те, чи є фіктивне розлучення голови Госпсуду Києва легальним способом приховувати його статки", – ідеться у статті.

Також, на думку авторів, значно спростити притягнення судді до відповідальності має і ще один чинник. Раніше вважали, що позиція НАЗК може бути пов'язаною з тиском із боку Банкової, адже Босий регулярно "хизувався" зв’язками із заступниками глави Офісу президента Андрієм Смирновим та Олегом Татаровим. Відтак це могло створювати для нього певний імунітет від кримінального переслідування за недостовірне декларування.

Напередодні Андрій Смирнов у інтерв'ю NV натякнув, що про такі зв'язки не йдеться. "Є ситуація у київських судах, коли новообраний очільник, людина-космонавт, ходить кожного дня й розказує суддям своїм, що він завтра їм повирішує всі питання у ВККС. Через три хвилини він каже, що він був у когось на Банковій. Вони мають зрозуміти, що причинно-наслідковим зв’язком їхніх проблем є вони самі. І такі люди теж є", – заявив Смирнов.

Босого обрали головою Госпсуду Києва 29 травня 2023 року. Визначення "космонавт", імовірно, стосується того, що людина не співвідносить своїх реальних можливостей із бажаними амбіціями.

"Тональність, у якій висловлюється Смирнов щодо такої практики, явно свідчить не на користь Босого. Тож фактично таке публічне "відречення" з боку заступника глави ОП перетворює всі формальні й неформальні "індульгенції" керівника Госпсуду Києва на пил. І повністю знімає будь-які понятійні обмеження з НАЗК і ВККС щодо розслідування зловживань судді (хоча й без цього вони б мали це зробити за замовчанням)", – вважають автори.

На їхню думку, кейс Босого має стати не лише прикладом об’єктивного і справедливого розслідування самих фактів незаконного збагачення, недостовірного декларування та приховування статків, "але й запобіжником від надмірної самовпевненості чиновників, які практикують "відкривання дверей ногами" на основі міфічних "зв’язків" і "домовленостей" із людьми й інституціями, які про ці "зв'язки" і "домовленості" ніколи не чули".