Земельна реформа – це неминучий процес – очільник Держгеокадастру України
Реалізації земельної реформи в Україні не зупинять ні Конституційний Суд України, ні політики, заявив голова Держгеокадастру України Роман Лещенко.
В Україні в екстреному режимі намагаються завдати удару по земельній реформі, про це 2 листопада в коментарі "Укрінформу" заявив голова Держгеокадастру України Роман Лещенко, коментуючи рішення Великої палати Конституційного Суду України розглянути подання 46 народних депутатів про ринок землі.
Лещенко зазначив, що завдяки реформі вперше за 20 років можливо навести лад у сфері земельних правовідносин.
"Земельна реформа – це про відновлення справедливості. Бо поки семи мільйонам пайовиків в Україні з 2001 року не давали права розпоряджатися своїм майном, мільйони гектарів земель під особисте селянське господарство виводили з державної власності. Ці землі продавалися і фізособам, і юридичним особам, а також іноземцям, чим так лякали громадян політики, які були активними противниками земельної реформи", – зазначив голова Держгеокадастру.
За словами Лещенка, ситуація, коли політики долучаються до руйнування досягнень, до яких країна рухалася протягом десятиліть, є неприпустимою.
"Сьогодні багато досвідчених політиків старого формату, і навіть лідери парламентських фракцій, зокрема, [народна депутатка, лідерка "Батьківщини"] Юлія Тимошенко, які показово виступали проти відкриття ринку землі в Україні, наголошують, що не можна розпускати Конституційний Суд України. Таким чином, граючи на боці суддів КСУ, своїми діями вони роблять спробу зупинити земельну реформу та не допустити старту обороту сільськогосподарських земель. Земельна реформа – це невідворотний процес, ми зробимо все для того, аби обіг сільськогосподарської землі в Україні стартував із 1 липня 2021 року. Навіть якщо рішення КСУ буде не на боці реформи", – підкреслив Лещенко.
2 листопада перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стафанчук на погоджувальній раді парламенту заявив, що КСУ вніс зміни до порядку денного з порушенням процедури. Велика палата КСУ почала розглядати подання про ринок землі на закритому засіданні. У проєкті порядку денного, оприлюдненому 31 жовтня, засідань на 2 листопада не планували. На 11.00 призначили збори суддів.
Із 2002 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
У ніч на 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому проєкт закону №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".
Відповідно до закону, ринок землі в Україні має запрацювати з 1 липня 2021 року. До 2023 року землю зможуть купувати тільки громадяни України, але не більше ніж 100 га землі в одні руки, із 2023 року землю дозволять купувати юридичним особам – резидентам України (не більше ніж 10 тис. га в одні руки). Чи продавати землю іноземцям, українці вирішать на референдумі.
За законопроєкт у другому читанні віддало свої голоси 259 народних депутатів за мінімально необхідних 226. "За" проголосували 206 депутатів із фракції "Слуга народу", 23 – із "Європейської солідарності", 13 – із "Голосу", 12 – із групи "Довіра", а також п'ятеро позафракційних. Не голосували "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя" і група "За майбутнє".
28 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про відкриття ринку землі.
4 травня у КСУ надійшло подання 48 нардепів із проханням перевірити конституційність закону. 14 травня аналогічне подання зробило 53 нардепи. Суд об'єднав їх в одне провадження.