Мендель вважає, що фемінітиви в українській мові погано впливають на права жінок
За словами прессекретарки президента України Юлії Мендель, фемінітиви в мові збільшують гендерний розрив і підкреслюють наявність проблем між статями.
Прессекретарка президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель вважає, що фемінітиви в українській мові погано впливають на права жінок. Про це вона заявила в інтерв'ю телеведучій Наташі Влащенко, опублікованому 19 липня на її YouTube-каналі.
Зокрема, Мендель розкритикувала нову редакцію українського правопису, в якій особливу увагу приділено фемінітивам.
"Сьогодні дуже прийнято говорити про те, що ми маємо фемінітиви використовувати в українській мові. У нас там є "членкиня", "послиня", "прем'єрка" і таке інше. Цікаво, що 2018 року Світовий банк видав дослідження, в якому чітко йшлося, що фемінітиви в мові збільшують gendery gap (з англ. "гендерний розрив". – "ГОРДОН") підкреслюють, що є проблеми між статями і погано впливають саме на права жінок у суспільстві. Ось це цікавий момент. І в той момент, коли світ фактично досліджує, як зрівняти право чоловіків і жінок, на жаль, ми з якихось причин ухвалюємо закон, який безпосередньо абсолютно впливає на права жінок, ввівши фемінітиви у мову", – заявила вона.
22 травня Кабінет Міністрів України затвердив постанову про ухвалення нової редакції українського правопису. Серед іншого в новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Так у мову ввели слова "майстриня", "філологиня" й інші.
"Якщо раніше не було потреби у фемінітивах, то зараз на них існує високий соціальний запит. Тож у правописі з'явився відповідний параграф. Можливо, він зараз не дуже чітко прописаний для того, щоб звичайний користувач міг усе утворювати без помилок, але такий параграф є, і в такий спосіб правопис відповідає на мовні запити суспільства", – вважає мовознавиця і перекладачка Аліна Акуленко.