"Філологиня з Парижу". Чим нова редакція українського правопису відрізняється від попередньої і коли за нею почнуть вчитися школярі 

22 травня Кабінет Міністрів України без обговорення затвердив постанову про ухвалення нової редакції українського правопису. Офіційної публікації документа ще не було – згідно з указом президента Леоніда Кучми від 10 червня 1997 року, тексти актів Кабміну публікують протягом 15 днів після підписання. 24 травня Інститут мовознавства імені Потебні оприлюднив повний текст нової версії правопису (.pdf) і список основних відмінностей (.pdf) від варіанта 1992 року. Під час підготовки до офіційного опублікування можливі видавничо-редакційні корективи, заявили в інституті.

У низці випадків редакція 2019 року вводить імперативні норми, які приходять на зміну тим, що діяли раніше.

• проєкт, проєкція – треба писати за зразком слів "траєкторія, об'єкт";
• плеєр, конвеєр, феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах – у таких словах немає "й";
• Дікенс, Текерей, Бекі – без подвоєння "к";
• мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт – такі слова з першим іншомовним компонентом слід писати разом (виняток – контр-адмірал);
• пів хвилини, пів яблука, пів Києва – треба писати окремо, без дефіса. Слово "пів" набуває права невідмінюваного числівника зі значенням половини. Але якщо йдеться про цілісне поняття, то потрібно писати одним словом: півострів, півзахисник, півмісяць;

• Донський, Трубецький – закінчення російських прізвищ на -ой передаються через -ий (виняток – Лев Толстой);
• священник, Святвечір – тепер нормативним стане таке написання;
• "жигулі", "фольксваген" – назви торгових марок треба писати з маленької літери, якщо їх вживають як загальні назви. Повного переліку таких слів не наведено.

Правопис-2019 припускає варіативність у вживанні окремих слів і словоформ.

• Вергілій/Верґілій, Георг/Ґеорґ, Гуллівер/Ґуллівер – у прізвищах та іменах людей можливе передання звука [g] у два способи: через адаптацію до звукового ряду української мови ("г") та через імітацію іншомовного звуку ("ґ");

• аудієнція/авдієнція, лауреат/лавреат, аудиторія/авдиторія – у запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передання буквосполучення au через транслітерацію "ау", можливі орфографічні варіанти. Зазвичай це буквосполучення передають як "ав";
• кафедра/катедра, ефір/етер, міф/міт, Борисфен/Бористен – буквосполучення th у словах грецького походження зазвичай передають літерою "т". У словах, які в українській мові звично писали з "ф", можлива орфографічна варіантність;
• радості/радости, любові/любови, Білорусі/Білоруси – іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и.

У §2 йдеться про припустимість вживання "и" на початку деяких слів: ірій/ирій, ірод/ирод. Слова "индик", яке викликало іронічні коментарі окремих політиків, у прикладах немає.

15 серпня 2018 року на сайті Міністерства освіти опублікували проект нової редакції українського правопису. До 15 вересня тривало його офіційне громадське обговорення, але й після цієї дати фахівці продовжували дискусії. Думки про доцільність змін варіювалися від схвалення до повного неприйняття.

Мовознавець і перекладач Аліна Акуленко в інтерв'ю "Німецькій хвилі" зазначила, що правопис 1992 року вводили як тимчасовий. Вона вважає утвердження повноцінного правопису давно назрілим, а закріплення варіативних форм позитивним фактором. Акуленко підтримала нововведення в §32, що "узаконюють" фемінітиви (філологиня, кандидатка тощо).

"Якщо раніше не було потреби у фемінітивах, то зараз на них існує високий соціальний запит. Тож у правописі з'явився відповідний параграф. Можливо, він зараз не дуже чітко прописаний для того, щоб звичайний користувач міг усе утворювати без помилок, але такий параграф є, і в такий спосіб правопис відповідає на мовні запити суспільства", – вважає мовознавець.

Доцент Харківського національного університету Роман Трифонов вважає, що плутанини у правописі стало набагато більше, ніж раніше.

"Попмузика", да? "Флешінтервью", рілі? Параграф 68 "Лесе", параграф 74 "Лесю", шо? "Рима" і "Нью-Йорка", але "Амстердаму" і "Лондону", серйозно? Як кандидат філологічних наук я розлючений", – написав він у Facebook.

Інші вчені також висловлювали подив запровадженням у §82 варіативної форми винятків із правила про закінчення -а в назвах населених пунктів (Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю).

Письменник і перекладач Остап Українець в інтерв'ю "theБабель" заявив, що новий правопис "суперечить сам собі".

"Може бути правило, згідно з яким ми пишемо категорію слів певним чином, а до нього 10 винятків. Перегортаємо декілька сторінок, знаходимо слово, яке за правописом буде винятком до попереднього правила, але у список воно не входить! Таких моментів я нарахував штук п'ять. Наприклад, Аддис-Абеба – воно наводиться у правилі використання дефіса; слово пишеться через дефіс, це логічно, але справа в тому, що воно має писатися Аддіс-Абеба за правилом про передачу "і" та "и" у власних назвах", – обурюється експерт.

Якісь правила спрощено, однак з'явилися нові, "ще тупіші", стверджує Українець.

"Попередній правопис був невиконуваний у багатьох моментах. Нам був необхідний новий. Натомість ми отримали інший невиконуваний правопис. Ми знову будемо критикувати, але вже інші статті", – додав він.

Терміни введення у практику правопису-2019 мають вказати у розпорядженні уряду. Про це телеканалу "24" розповіли в Міністерстві освіти. Буде передбачено перехідний період. У тестах зовнішнього незалежного оцінювання протягом найближчих п'яти років зміни у правилах української мови не будуть враховувати, заявили в міністерстві. Насамперед це пов'язано з підручниками, які потрібно оновити.

Співголова комісії щодо змін Богдан Ажнюк у коментарі виданню "ГОРДОН" підкреслив, що поки школярі не освоять нового правопису, "ніхто їм поганих оцінок ставити не буде".

"Використовувати нову редакцію вже можна, але поки немає постанови [уряду] – не обов'язково. Ніхто вас за це не засудить ні юридично, ні морально. Після публікації схваленої Кабміном редакції правопису на сайтах Міністерства освіти і Національної академії наук почнуть підготовку до видання масовим тиражем книги з новою редакцією правопису", – сказав Ажнюк.