Трамп має показати, що він отримає щось від України. Саме тому з'явилася угода щодо корисних копалин. Саме тому він зараз каже такі жахливі речі про Україну – він хоче змусити Україну підписати цю угоду
– Пане Джонсоне, дякую, що ви сьогодні в Києві… Три роки виповнилося з початку цієї страшної, кровопролитної війни… Дякую вам за підтримку України, але я передусім хочу запитати: що відбувається з Трампом? Як розуміти його заяви, які суперечать одна одній і в яких так багато неправди?
– Дуже дякую, Дмитре. Дуже приємно знов бути у вас в ефірі. Насамперед для людини, яка любить Україну, для людини, яка рішуче підтримує Україну, яка вірить у перемогу України – а я знаю, що ви переможете, – неймовірно боляче чути брехню з Вашингтона від людей, котрі мають краще розібратися в ситуації. Чути, як кремлівські тези тепер повторюють із Білого дому, – це потворно й неправильно.
Говорити, що Україна розпочала цю війну, – це безумство. Говорити, що Володимира Зеленського можна порівнювати з Путіним чи з диктатором, – це безумство. Ці твердження очевидно помилкові. Однак я вважаю, що дуже важливо, і ви запитали мене: "Що це означає? Як можна інтерпретувати дії Дональда Трампа?" Є багато речей, за які я й далі його поважаю, бо, як на мене, він намагається струснути ситуацію. Він хоче принести мир. І має три сторони для переговорів. З одного боку Україна, з іншого – європейці, а з третього – Росія. І він має домогтися руху з усіх трьох сторін.
Щодо Європи – вона має платити більше. Вона має робити більше для захисту України. Великобританія має інвестувати у власну оборону. Нам потрібно довести витрати на оборону щонайменше до 3% ВВП до 2030 року. Нам потрібно інвестувати у виробництво боєприпасів для України, у виробництво дронів. Це створить робочі місця у Великобританії. Це чудова ідея. Тому він чинить тиск на європейців. Він також має проблему всередині власної Республіканської партії. У ній багато скептиків щодо України – і це трагедія. Люди на зразок Такера Карлсона мають величезний вплив. Вони вбили в голову Трампу купу нісенітниці. Йому потрібно знайти спосіб показати цим скептикам, що Штати дістануть щось натомість за американську підтримку України.
Наприклад, 1941 року Франклін Рузвельт одержав величезні суми від британців, безліч військових баз у Карибському басейні, Ньюфаундленді тощо в обмін на підтримку за програмою лендлізу. До речі, Великобританія й далі виплачувала лендліз до 2006 року. Тож Трамп має показати, що він отримає щось від України. Саме тому з'явилася угода щодо корисних копалин. Саме тому він зараз каже такі жахливі речі про Україну – він хоче змусити Україну підписати цю угоду. І, до речі, я вважаю, що Україна має підписати цю угоду. Я говорю вам відверто. Так, у ній є моменти, які мені не подобаються як прибічнику України. Але вона зобов'язує США підтримувати вільну, суверенну, безпечну Україну. Вона зобов'язує США до майбутнього фінансування України. Це дуже цінно.
Так, США матимуть 50% прибутку від цього інвестиційного фонду, але жодної копійки не надійде до цього фонду, доки Україна не стане вільною, суверенною й безпечною. А це величезний виграш. З українського погляду, хоч ця угода і здається жорсткою, вона добра, бо зобов'язує США – навіть за Трампа, який говорить жахливі речі, – підтримувати вільну, суверенну, безпечну Україну. Вона зобов'язує США фінансувати Україну й до довгострокової економічної співпраці. Якби я був українцем, я віддав би перевагу цьому, а не контролю з боку Москви й Путіна. Така в нього переговорна позиція з Україною.
Якби я був на місці Трампа, я сказав би республіканцям у Конгресі, щоб вони перестали бути ідіотами, а Такеру Карлсону – піти і з розгону пірнути в найближче озеро
Третя сторона його переговорів – це Путін. І що він може тут зробити? Путін зараз у дуже складному становищі. Він не зміг завоювати Україну. І ніколи не зможе. І, чесно кажучи, я вважаю, що в Білому домі та в Америці досі є недостатнє розуміння того, чого насправді хоче Путін. Мені здається, що Трамп досі вірить, що питання можна вирішити територіальним поділом. Але річ не в цьому. Річ у бажанні Путіна підкорити собі Україну. Але йому це ніколи не вдасться. Ось що зараз відбувається. Мені неприємна риторика, я вважаю, що вона хибна. Але я прошу всіх у країні, усіх, кого я так люблю в Україні, просто подивитися на факти того, що пропонує США. Європейці мають зробити більше. Але я думаю, що є можливість для справжнього прогресу з Америкою – навіть за Трампа.
– Президент Трамп – ваш друг, а ви вірний і давній друг України. Якби були на місці Трампа, що б ви зробили просто завтра?
– Просто завтра?! Якби я став президентом США, то все було б дуже просто. Я сказав би республіканцям у Конгресі, щоб вони перестали бути ідіотами. Я б сказав Такеру Карлсону піти і з розгону пірнути в найближче озеро. Я негайно збільшив би військову підтримку України. Я б, мабуть, уклав угоду щодо корисних копалин, бо вважаю, що нам потрібно залучити американське суспільство до довгострокової підтримки свободи України, що саме собою чудово. Можливо, не на таких хижацьких умовах, але я б уклав цю угоду. І я сказав би Путіну: "Володимире Путін, ти програв. Твоя основна ідея полягала в тому, щоб перетворити Україну на державу-раба, знову зробити її частиною Російської імперії. За мене цього ніколи не станеться. І за будь-якого американського президента цього ніколи не станеться. Тож змирися й визнай, що все скінчено".
І на доказ цього ми розпочнемо процес вступу України в НАТО, щойно вона матиме безпечні кордони. І якщо ми поки не можемо повністю прийняти Україну через російську окупацію, котра триває, то ми вчинимо так само, як із Німеччиною в 50-х. Тоді не вся Німеччина увійшла в НАТО, але частина увійшла. Ми зробимо те саме: візьмемо ті частини України, які повністю контролює Україна, і розпочнемо процес їхньої інтеграції в НАТО. "Тому ти програв, Володимире. Усе скінчено. Більше жодної імперії". Ось що я зробив би.
– Захід розуміє, що якщо Путін зараз вийде сухим із води, отже, справедливості немає?
– Так, мені це огидно й це викликає нудоту. Але, знаєте, нам доводиться мати справу зі світом таким, яким він є. І трагедія в тому, що Трамп наслухався купи нісенітниці про причини цієї війни. Він чув багато кремлівської пропаганди про НАТО, про нібито провокації з боку НАТО. Це нісенітниця! Але, Дмитре, я вам присягаюся, що зробив усе, що міг, щоб пояснити Трампу правду. Однак я не в Білому домі. Я більше не прем'єр-міністр. А він дослухається багатьох людей із дуже дивними поглядами на Україну. Водночас я залишаюся оптимістом. Я дивлюся на угоду щодо корисних копалин, я дивлюся на те, що Трамп говорить насправді і що він намагається досягти. І я вірю у вільну, незалежну Україну. Це обов'язково станеться.
– Насамкінець дуже коротке запитання: ви оптиміст? У нас усе буде гаразд?
– Так, але я не недооцінюю героїзм і жертви українських солдатів, які платять ціну за свободу всього світу. І я ненавиджу, коли проводять моральну рівність між тим, що роблять вони, і російською агресією. Я просто ненавиджу це. Ми маємо пройти через це. І те, що дає мені впевненість, – це підтримка США суверенної України, яка триває. Якщо ви є суверенною країною, ви самі вирішуєте, чи вступати вам у НАТО. Якщо ви суверенна країна, ви самі вирішуєте, хто може допомагати вам у воєнних операціях – британці, французи, будь-хто. Але не Путін. Ось що таке суверенітет.
– Дякую вам. Дякую за підтримку України.
– Дякую. Тримайтеся, друзі.