Андрющенко: Волонтер кілька днів допомагав сусідці, він вивіз дружину і трьох дітей із Маріуполя, а сусідка потім телефонувала і проклинала, що її не забрав
"Люди показали себе по-різному. Люди стали справжніми. Ті, від кого не очікував героїчної поведінки, робили вчинки з великої літери. А ті, від кого чекав, хто був попереду в мирному житті на барикадах – раз – і немає, пішли", – сказав Андрющенко.
За його словами, особливий героїзм продемонстрували волонтери та комунальники.
"Вони під обстрілами розвозили їжу, воду, їздили поранених по підвалах лікували. Комунальники під обстрілами відновлювали зв'язок щодня. Ти цього не чекаєш. Ми завжди очікуємо від військових виявів героїзму та стійкості. А тут ми побачили в Маріуполі це", – зазначив радник мера.
Він підкреслив, що єднання та взаємодопомога були дуже сильними.
"Евакуація з Маріуполя – окрема історія. Люди йшли пішки, маріупольці підбирали одне одного дорогою. Люди залишали машини, повідомляли, де їх можна забрати, у кого ключі, аби люди виїхали. Такої взаємодопомоги було багато. Ось ця єдність – найпотужніша і несподівана. Тому що ми говоримо про приблизно 150 тис. осіб із такою поведінкою в один момент. Це набагато більше, ніж можна було очікувати", – наголосив Андрющенко.
Він розповів про сім'ю, у якій чоловік та дружина зі старшим сином щодня надавали допомогу маріупольцям у той час, як середній син доглядав за молодшим.
"Ти сидиш у підвалі або не сидиш, імовірність, що до тебе прилетить, умовно однакова. "Ми вирішили: краще вже тоді на свіжому повітрі і допоможемо комусь", – ось із такою мотивацією були люди. Троє дітей у них, чоловік і дружина. Вони вдвох, старший син із ними – вулицями Маріуполя з ранку до вечора. Молодший син сидів із найменшою дитиною, якій менше ніж три роки. Зрештою в день евакуації він нарубав дров, приніс води сусідці. Він і раніше їй постійно допомагав. Вона потім телефонувала і проклинала його: "Чого ж ти мене не забрав, будь ти проклятий". Можете уявити, у легковій машині він вивозив шістьох осіб – свою сім'ю і близьку людину. Куди ще ту сусідку – на бампер прив'язати? Із 3-го до 14 березня, доки була блокада, він її доглядав, рубав дрова, тягав воду, і ось така подяка. Теж історія", – наголосив Андрющенко.
Також він розповів про волонтера, який вивіз свою сім'ю і повернувся до міста, щоб допомагати людям, які там залишилися.
"Була така історія – хлопці вивезли сім'ю. Хлопець пішки повернувся до Маріуполя, місто вже було заблоковане. Він приєднався до нашої халабуди. Халабуда – це багато людей, волонтерів. Тривають обстріли, а вони вранці напоїли, погодували свою сім'ю, наскільки можливо, виїхали машиною і поїхали розвозити продукти людям, допомагати. Вони першими були у пологовому будинку після бомбардування. Там простих цивільних було набагато більше за рятувальників, військових. Коли наш склад накривали [вогнем], цей хлопець був тим, хто закрив цей склад. Кілька охоронців загинули, він вижив, але це його не зупинило", – розповів Андрющенко.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Російські окупанти захопили Маріуполь наприкінці травня. Оборона міста тривала 86 днів.
За цей час, за різними оцінками, у місті загинуло від 20 тис. до 25 тис. мирних жителів. За даними Андрющенка, зараз у Маріуполі залишається приблизно 130 тис. осіб. Щодня з міста виїжджає орієнтовно 50–100 людей. До повномасштабного вторгнення у Маріуполі проживало приблизно 500 тис. осіб.