Меморіал Голокосту "Бабин Яр" підписав угоду про співпрацю з Федеральним архівом Німеччини
Меморіал Голокосту "Бабин Яр" став першим українським інститутом, із яким Бундесархів уклав угоду про співпрацю.
Меморіал Голокосту "Бабин Яр" підписав угоду про співпрацю з Федеральним архівом Німеччини. Про це виданню "ГОРДОН" повідомили у пресслужбі меморіалу.
Церемонія підписання угоди відбулася в режимі онлайн 25 січня.
Як зазначили у пресслужбі, меморіал "Бабин Яр" став першим українським інститутом, із яким Бундесархів уклав угоду про співпрацю. Мета цієї домовленості – сприяти спільній роботі над ідентифікацією, архівним обробленням, відтворенням і використанням архівних матеріалів.
"Це питання гордості для нас – підтримати вашу роботу, спрямовану на повернення пам'яті про жертви найбільшого злочину ХХ сторіччя. Наш обов'язок – надати записи, документи, які ми маємо і які допоможуть вашій роботі. Ми співпрацюємо з такими інститутами, як Яд ва-Шем і Музей Голокосту США, із низкою інших. Раді, що ви приєднаєтеся до цієї групи. Зараз маємо вже третє покоління після Голокосту. Молодь не завжди добре знайома з темою Голокосту і навіть Другої світової війни. Нам потрібно оприлюднити те, що маємо, розповідати, що відбувалося 80 років тому, щоб це не було забуто", – підкреслив президент Федерального архіву Німеччини Міхаель Гольманн.
За словами директорки онлайн-архіву Меморіального центру "Бабин Яр" і керівниці проєкту "Імена" Ганни Фурман, співпраця з Бундесархівом дасть змогу відкрити нові факти про події, пов'язані з Голокостом.
"Підписання угоди з Бундесархівом дасть змогу нашій організації посилити нашу дослідницьку базу, поширити географію досліджень по світу. Ми працюємо над великим архівом, збираємо і систематизуємо важливі документи, які зберігають у різних установах. Ми надаємо найбільш всеосяжний спектр джерел. Архів Меморіального центру – це спеціальне місце для зберігання, збирання і порівняння особистих історій у документах. Але, що важливіше, завдяки такій кооперації ми даємо можливість ученим і дослідникам працювати з унікальними даними. І що дуже важливо, завдяки цій кооперації з Бундесархівом ми вже працюємо з копіями, які нам вдалося отримати з Людвігзбурзького архіву. Ми відкриваємо нові факти історичної правди і знаходимо додаткові деталі про Голокост. І нові дані про трагедію Голокосту завдяки цим документам", – зазначила Фурман.
В онлайн-архіві Меморіального центру Голокосту станом на початок року є приблизно 500 тис. сканів важливих документів. Уже зараз можна ознайомитися з електронними копіями архівних документів, що стосуються періоду окупації Києва, актовими книгами РАЦС, довідковими картотеками, фондами районних управ, а також документами, що стосуються трагічних подій у Бабиному Яру.
Протягом цього року дослідники Меморіального центру планують оцифрувати, систематизувати і зробити доступними ще приблизно 1 млн важливих документів з історії Голокосту і нацистської окупації.
Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення, більшу частину якого становили євреї. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. людей. За різними оцінками, там було вбито від 70 до 200 тис. людей.
Згодом було створено Меморіальний центр "Бабин Яр". Його генеральний директор Макс Яковер зазначив у грудні 2020 року, що досі точно невідома кількість загиблих у Бабиному Яру.
2016 року в Україні майже одночасно стартувало два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру й ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею в Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.
22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" введуть у дію 2021 року.