На ринку праці в Україні потрібні інженери, а абітурієнти вибирають гуманітарні спеціальності – ЗМІ
"Обозреватель" пише, що випускники технічних закладів освіти дуже швидко знаходять роботу
Автор матеріалу зазначає, що причина такого перекосу полягає, зокрема, в існуванні міфу про непотрібність інженерів.
За даними "Обозревателя", найчастіше заяви 2021 року подавали на такі спеціальності:
- філологія – 76,5 тис.;
- право – 68,1 тис.;
- комп'ютерні науки – 62,4 тис.;
- середня освіта (майбутні вчителі) – 44,2 тис.;
- програмне забезпечення – 43,6 тис.;
- журналістика – 43,3 тис.;
- психологія – 39,7 тис.;
- економіка – 37,5 тис.;
- маркетинг – 36,1 тис.;
- біотехнології та біоінженерія – 7,3 тис.
Президент Київської школи економіки, колишній міністр економіки Тимофій Милованов сказав у коментарі порталу, що бачить кілька причин такої ситуації.
"Тому що з математикою, фізикою і хімією більше проблем у школі, ніж з іншими предметами. Тому що багато хто шукає не освіту як таку, а місце, де, за їхніми переконаннями, можна більш "безпечно" провести час, ніж в армії, на роботі, у професійно-технічній освіті або просто вдома. Тому що широкий загал більше переконаний у тому, що інженери не потрібні, бо промисловість уже не та, що раніше", – сказав він.
"Обозреватель" пише, що насправді випускники технічних закладів освіти дуже швидко знаходять роботу.
"Адже галузі, які генерують найбільше продукції, створюють і найбільше робочих місць. І в Україні це промисловість. Але ось професійному гуманітарію знайти роботу складно: найчастіше їм доводиться вивчати нову спеціальність, найчастіше у продажах", – ідеться в матеріалі.