Нацрада з питань ТБ і радіомовлення хоче створити для українських ЗМІ словник "небажаної" лексики

За її словами, ідеться про чутливі теми, які можуть зачепити почуття вірян, етнічних, національних спільнот, людей з інвалідністю, представників спільноти ЛГБТІК, ветеранів та інших груп.

"Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих і некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками", – сказала Герасим'юк.

Вона зазначила, що для того, щоб зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів кілька зустрічей – із ромською, єврейською, кримськотатарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії. У планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, які представляють людей з інвалідністю.

"Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник "небажаної" лексики і критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", – повідомила вона.

Контекст:

Національна рада займається наглядом за дотриманням законів у сфері телерадіомовлення. У 2022 році Верховна Рада ухвалила закон "Про медіа", який розширив повноваження Національної ради (документ набув чинності в березні 2023 року). Тепер регулятор також реєструє друковані та онлайн-видання.