НСЖУ закликала владу виконати зобов'язання перед ЄС щодо ухвалення медіазаконодавства без суперечливих норм

Розроблений ще до війни законопроєкт "Про медіа" викликає нарікання в українській медіаспільноті, зазначають у НСЖУ
Фото: depositphotos.com
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) вважає застарілим, суперечливим і таким, що не відповідає реаліям, законопроєкт "Про медіа" і виступає проти його поспішного ухвалення. Заяву, ухвалену секретаріатом Національної спілки журналістів України, оприлюднено 6 липня на офіційному сайті НСЖУ.

На думку НСЖУ, ухвалення законопроєкту в такому вигляді може порушити одностайну європейську підтримку України на шляху до ЄС. Видання "ГОРДОН" публікує заяву повністю.

"НСЖУ вітає надання Україні статусу кандидата в члени Європейського союзу. Це новий виклик для проведення реформ в Україні, які дадуть змогу нашій країні стати повноправним членом європейської сім’ї.

Україна взяла на себе зобов’язання узгодити своє медіазаконодавство із європейським, зокрема з Директивою ЄС № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги.

НСЖУ підтримує якомога швидше виконання цього зобов’язання й готова всіляко сприяти. Це не викликає дискусій чи протиріч серед українських медійників, а, навпаки, має беззастережну підтримку.

Однак розроблений ще задовго до війни законопроєкт "Про медіа", який не обмежується регулюванням аудіовізуальних медіапослуг, містить багато контроверсійних новацій, тож викликав хвилю обурення в українських журналістів. Проти ухвалення цього законопроєкту публічно виступили понад 100 редакцій медіа і зібрали підписи під відповідною заявою. 

3і 170 сторінок законопроєкту "Про медіа" зобов’язання перед ЄС щодо аудіовізуальних послуг викладені лише в двох розділах, а основний масив тексту описує нові сумнівні норми регуляції роботи журналістів і ЗМІ в Україні.

Найбільші заперечення викликають намагання розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сферу друкованих та онлайн-видань.

Навіть країни ЄС ще не виробили усталених стандартів регулювання онлайн-видань! У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. А законопроєкт "Про медіа" хоче надати українському державному органу право їх штрафувати, судитися з ними і закривати.    

Критикують законопроєкт "Про медіа" і експерти Ради Європи.

Свобода слова – це одна з фундаментальних свобод, яка відрізняє Україну від агресивної диктаторської Росії. Обмеження свободи слова через законопроєкт "Про медіа" не сприймуть ані українські медійники, ані волелюбне суспільство.

За чотири місяці змінилася наша країна, наше суспільство і наші медіа. Підтримувати законопроєкт, розроблений в обставинах мирного часу за два роки до війни, – це демонструвати абсолютне нерозуміння змін і перебувати в ілюзії, начебто Україна може повернутися до ситуації 23 лютого 2022 року.

Час показує, що багато положень українського законодавства нині, в часи війни з Росією і вступу до ЄС, вже не відповідає потребам країни, її громадян, системи масового інформування та забезпечення права українців на інформацію.

Україна стоїть перед потребою кардинальних змін у багатьох галузях законодавства, в тому числі – законодавства про ЗМІ та інформацію. Це велика і копітка робота. Навряд чи варто братися за неї, коли ще триває війна і ворог захоплює все нові території попри безприкладний героїзм українських воїнів. Це робота на майбутнє.

Наша мета – будувати нове медіасередовище та створювати нове медіазаконодавство, яке відповідає новій ситуації в інформаційному просторі. Тому тепер на часі намагатися не погіршити ті законодавчі норми, які витримали випробування часом і, так чи інакше, все ж забезпечують свободу слова громадянам та свободу ЗМІ в Україні.

Тому ми проти поспішного прийняття законопроєкту "Про медіа". Логіка подій говорить про те, що після війни і вступу до ЄС нам потрібно буде розробити цілком нове законодавство про ЗМІ та інформацію, про свободу ЗМІ й забезпечення права громадян на інформацію. 

Тому ухвалення законопроєкту "Про медіа" в нинішньому вигляді (досі публічно представленою є версія законопроєкту дворічної давнини – 2693-д від 02 липня.2020 року) викличе хвилю критики України від європейських експертів і впливових медіаорганізацій, може порушити одностайну підтримку України. Це буде крок від Європи, а не до Європи.

НСЖУ закликає владу зняти з розгляду законопроєкт "Про медіа" і розробити окремий законопроєкт про аудіовізуальні медіапослуги на виконання зобов’язань кандидата в члени ЄС. Або законопроєкт "Про медіа" можна скоротити до двох розділів, які регулюють аудіовізуальні медіапослуги. Водночас НСЖУ готова до діалогу й участі в обговореннях нового медійного законодавства.

Віримо у мудрість української влади, яка разом із народом і ЗСУ п’ятий місяць боронить країну від російської навали. Зараз не час для сумнівних рішень і чварів, що розколюють суспільство. Наша сила – в єдності для оборони країни і протистоянні ворогу на всіх фронтах, як військовому, так  і медійному".

Контекст:

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів та платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів та медіаорганізацій. Його передали на повторне перше читання, але потім 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа – №2693-2 та №2693-д.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України із чинними стандартами ЄС.