Суд не виявив порушень у роботі Миколаївського глиноземного заводу

Журналісти зазначають, що в опублікованому тексті постанови Миколаївського апеляційного суду колегія суддів звернула увагу на кілька важливих моментів, які підтверджують фальсифікацію. Зокрема, суд апеляційної інстанції не знайшов у матеріалах справи доказів шкідливого впливу діяльності НГЗ на життя чи здоров'я людини – завод не порушує природоохоронне законодавство, зокрема, не виявлено забруднення довкілля.

Водночас немає жодних доказів, які б вказували на реальну шкоду від роботи заводу, завдану членам ГО "Стоп шлам", пишуть автори. Суд наголосив, що експертизи, надані активістами, – незаконні й не можуть бути використані як доказ. На НГЗ рішення Миколаївського апеляційного суду вважають за справедливе.

"Під час розгляду справи в суді першої інстанції суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Ірина Боброва відхилила обґрунтовані клопотання НГЗ і без ретельної перевірки всіх доказів ухвалила рішення – стягнути із заводу фантастичну суму 9,2 млрд грн. Але і в суді першої інстанції, і в Миколаївському апеляційному суді почали з'ясовуватися фактичні недоліки – експертизи без участі "потерпілих", померлі люди серед позивачів, які переїхали до Миколаєва лише 2020 року, і люди, які взагалі не знають про існування позову тощо. Тоді стало зрозуміло, чому суддя відмовила у виклику умовних потерпілих, адже вони могли спростувати твердження про вигадані страждання, – сказав адвокат підприємства Володимир Ващенко. – Сподіваюся, що досудове розслідування у всіх відкритих кримінальних справах завершиться переданням обвинувальних вироків до Вищого антикорупційного суду та інших судів відповідно до юрисдикції".

Він повідомив, що всі ці обставини розслідують правоохоронні органи й оцінку дій судді першої інстанції, експертів, громадських активістів та інших залучених осіб мають дати Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та Національна поліція.

Активісти планують оскаржити рішення апеляції до Верховного Суду.

Контекст:

Проєкт "СтопКор" писав, що громадську організацію "Стоп шлам" створили за кілька місяців до скандалу. За даними держреєстру, її зареєстрували у січні 2020 року.

У грудні 2020 року організація подала позов про стягнення з Миколаївського глиноземного заводу компенсації потерпілим від відходів підприємства. У травні 2021 року Заводський районний суд задовольнив цей позов, ухваливши виплатити 9,2 млрд грн миколаївцям, які приєдналися до позову.

12 липня 2021 року міністр юстиції Денис Малюська розкритикував експертний висновок, на підставі якого ухвалили судове рішення. "Оцінку проводили на підставі роздруківок з інтернету та копій дозвільних документів без дослідження відомостей про психологічно значущі факти з порушенням встановлених методик та здорового глузду", – заявив він, порівнявши активістів, які виступають проти МГЗ із рейдерами.

Адвокати Миколаївського глиноземного заводу знайшли померлих серед позивачів від організації "Стоп шлам".

Суддя Заводського районного суду Миколаєва Ірина Боброва, яка ухвалила рішення у справі Миколаївського глиноземного заводу на користь активістів, стала фігуранткою розслідування Національного антикорупційного бюро України.

Трудовий колектив Миколаївського глиноземного заводу надіслав звернення до президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, генпрокурорки Ірини Венедіктової, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, а також народних депутатів. У МГЗ переконані, що підприємство працює повністю у межах закону, це підтверджують результати численних перевірок контролювальних органів, надані у додатках до листів. Але завод зіткнувся з "потужною та добре спланованою" рейдерською атакою.

Восени робітники мітингували під судом через загрозу закриття Миколаївського глиноземного заводу, до акції протесту приєдналися профспілки металургійних підприємств Дніпропетровської та Запорізької областей.