У Києві вперше від початку повномасштабного вторгнення відбувся Марш рівності. Фото

У марші взяло участь понад 500 осіб. Серед них була колона ЛГБТК+ військових із банером ArmUkraineNow. До заходу долучилися посли, а також представники і представниці дипломатичних місій. Серед народних депутатів України марш "КиївПрайд" відвідав лише Дмитро Гурін, зазначили організатори.

Попри тривалі переговори, поліція суттєво обмежила маршрут заходу й дозволила учасникам та учасницям пройти лише 100 метрів. Загалом уся акція тривала 30 хвилин. 

"Права людини – це про те, що рівні люди мають рівні можливості. Поліція запевняла нас, що ніхто не проводить рухомі акції в Києві, натомість дозволила людям, що погрожували маршу "КиївПрайд", крокувати центром міста. Натомість наш марш оточили кордонами поліціянтів й автобусів і дозволили пройти лише 100 метрів. Ми пройшли лише кілька кроків, ми пішли на цей болісний компроміс задля безпеки й задля того, щоб відродити традицію і наступного року зробити потужний і відкритий марш "КиївПрайд", – заявила глава "КиївПрайд" Анна Шаригіна.

Під час проведення маршу на Хрещатику з'явився натовп людей, які організували свою акцію "за традиційні цінності", повідомляє "Суспільне". Вони намагалися добігти до місця проведення маршу, але не встигли.

Фотограф Ян Доброносов розповів у Facebook, що поліція для того, щоб не було перетину двох акцій, зробила буфер за часом, і коли почалася акція спротиву, марш уже закінчився.

Організатори "КиївПрайду" заявили, що марш потрібен "задля кращого майбутнього для ЛГБТК+ спільноти та для України". У повідомленні наголошують, що ЛГБТК+ спільнота є частиною і відображенням українського суспільства, і вона залучена до боротьби України із країною-агресором Росією.

Однією з вимог маршу було забезпечити захист від злочинів на ґрунті ненависті, ухваливши законопроєкт №5488 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України щодо боротьби з проявами дискримінації", ідеться в повідомленні.

В організації зазначили, що вжили заходів безпеки. Зокрема, марш відбувся у закритому форматі. Кількість учасників обмежили – анонсували, що їх буде у 20 разів менше, ніж у попередні рази. Також організатори провели багатосторонні переговори із правоохоронними органами й органами місцевого самоврядування. Сам марш проводили поблизу укриття на випадок ракетної атаки.

Перший заступник голови КМДА Микола Поворознюк розповів, що марш спочатку хотіли проводити в метро, ​​але влада не рекомендувала цього робити, оскільки метро – об'єкт критичної інфраструктури з подвійним призначенням, є також укриттям, і там складно гарантувати належні заходи безпеки.

Контекст:

Перший Марш рівності у столиці мав відбутися у 2012 році, але його скасували з міркувань безпеки. 2013-го його провели, але він закінчився сутичками. У 2014 році після переговорів із київськими правоохоронцями організатори Маршу рівності на підтримку прав ЛГБТ оголосили про скасування ходу. До цього проти нього був і мер Києва Віталій Кличко, який пояснив, що такий "розважальний" захід недоречний на тлі війни на сході країни.

У 2015 році "Правий сектор" заявляв, що не допустить проведення заходу, проте прайд усе-таки відбувся, але його супроводили сутички.

У 2016 році Марш рівності відбувся у центрі Києва. Провокацій під час заходу не фіксували. Влада вжила безпрецедентних заходів безпеки, кількість поліцейських значно перевищувала кількість учасників маршу.

У 2017 році на Марші рівності 18 червня між противниками ЛГБТ-спільноти і правоохоронцями у центрі Києва сталися сутички. Двоє поліцейських дістали легкі тілесні ушкодження.

У 2019 році ЛГБТ-прайд уперше відбувся в Харкові.

Під час повномасштабної війни Маршів рівності в Україні не проводили.