В Україні з'явилася найбільша у Східній Європі точка доступу до архіву історій про Голокост

Свідчення записали за останні десятиліття і зберігають в архівах по всьому світу. Доступні відео- та аудіозаписи з так званої колекції Спілберга, Фортунофф-відеоархіву, з архіву "Яд Вашем" і власної колекції усних історій центру.

Ця точка доступу буде першою на пострадянському просторі. Усього у світі нараховують приблизно 10 великих архівів з усними історіями про геноцид євреїв.

"Наша точка доступу дозволила зібрати разом спогади про Голокост на українських землях, які були записані раніше й розсіяні по різних закордонних архівах. Зараз це особливо важливо, адже з кожним днем свідків трагічних подій стає все менше... Це запис розповідей простих людей, які пережили історичні події, але самі навряд чи коли-небудь написали би спогади чи мемуари", – пояснила професорка кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" надає доступ до архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, відомого як "колекція Спілберга". Це найбільша у світі цифрова колекція усної історії, яка нараховує понад 55 тис. відеоінтерв'ю з жертвами і свідками Голокосту та інших геноцидів. Із них 3400 інтерв'ю записали в Україні або за її межами з людьми, які зазнали переслідувань або були свідками геноциду євреїв на території України.

Колекцію започаткували завдяки інтерв'ю, які американський режисер Стівен Спілберг записував, працюючи над фільмом "Список Шиндлера". Пізніше ця ініціатива переросла у масштабний проєкт.

Із 2018 року центр "Бабин Яр" реалізує усноісторичний проєкт "Голоси". У його межах записано понад 1600 інтерв'ю.

Прослухати і переважно подивитися понад 60 тис. інтерв'ю з переслідуваними за часів Голокосту євреями і свідками цієї трагедії можна, написавши заявку на електронну пошту oralhistory@babynyar.org.

Контекст:

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. осіб. За різними оцінками, там було вбито від 70 тис. до 200 тис. осіб.

Згодом було створено Меморіальний центр "Бабин Яр". Його генеральний директор Макс Яковер зазначив у грудні 2020 року, що досі точно невідома кількість загиблих у Бабиному Яру.

У 2016 році в Україні майже одночасно стартували два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру та ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею у Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.

22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" буде введено у дію у 2021 році.