В Україні зросли темпи мобілізації, у травні було як за останні чотири місяці – нардеп Костенко

Про це згадали під час обговорення проблем із бронюванням у територіальних центрах комплектування (ТЦК) працівників підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК).

"Ми зараз говоримо про людей, які заходять в оборонно-промисловий комплекс. Це десь біля 2–3 тис. людей, яких зараз намагаються таким чином забрати в армію або вже когось забрали. А в нас зараз темпи мобілізації зросли. За останній місяць ми набрали, мабуть, як за останні пів року. За останні чотири місяці. У нас у травні був найбільший [набір]. І ці 2–3 тис. не зіграли б ролі. Але для ОПК вони зіграють колосальну роль", – сказав Костенко.

Він пояснив, чому бронювання в ОПК важливе.

"Ті люди, яких ми набрали, будуть, скажімо так, без якихось боєприпасів або дронів. Тому що інженери, які їх робили, будуть поруч із ними десь на полі бою битися. Це також важливе завдання, але коли не буде чим битися, – це проблема. І от зараз на цьому етапі питання не вирішено. І я не знаю, як вони його збираються вирішувати", – заявив Костенко.

7 червня Кабінет Міністрів України повідомив про внесення змін до порядку бронювання, передбачивши, зокрема, можливість бронювати до 100% працівників підприємствам енергетики й оборонно-промислового комплексу.

Контекст:

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомляв, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей. Однак наприкінці березня 2024 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що ця цифра вже неактуальна і її "вдалося суттєво зменшити".

У квітні в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, він набув чинності 18 травня. Згідно з однією з його норм, усі військовозобов'язані протягом двох місяців мають оновити у ТЦК свої персональні дані – через Центри надання адмінпослуг, електронний кабінет або прийшовши у військкомат.

17 травня Зеленський підписав закон про багаторазове збільшення штрафів за військові правопорушення, зокрема за ухилення від мобілізації.