Жолдак: Із шаманами я пив гарячу кров оленя
"Я жив у Норвегії із шаманами два місяці. Вони кажуть, що ці коридори, навіть якщо ти не знаєш, протяг продуває. І якщо якась твоя прапрабабуся була дуже, ну, якась чиста чи талановита, воно десь продує тебе. Або навпаки: якщо вона зраджувала чи щось [ще]", – згадує Жолдак.
Режисер розповів, що жив поряд із юртою шаманів.
"Мене відвезли снігоходом нагору, залишили там із їжею та водою. Там був будинок дерев'яний без нічого. Ну, грубка, дрова. І далі юрта, де шаманська родина жила. І в них було 500 оленів узимку. А внизу був Атлантичний океан", – продовжив Жолдак.
Він зазначив, що шамани співали та здійснювали жертвопринесення, й відповів на уточнювальне запитання, кого приносили в жертву шамани.
"Оленів. Кров спускали, пили кров... Вони п'ють гарячу кров оленів", – сказав він.
Жолдак ствердно відповів на запитання, чи пив він оленячу кров.
"Пробував, звісно, так. Оленяча кров тепла. Дуже дивні відчуття, звісно", – повідомив режисер.
Жолдак: Якби я не потрапив у мистецтво, я був би або "коронованим" бандитом, або вбитим. Повний текст інтерв'ю
Контекст:
Жолдак народився 1962 року в Києві. Походить зі знаменитої театральної династії Тобілевичів-Тарковських. Він є праправнуком українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Навчався у Київському державному інституті мистецтв імені Івана Карпенка-Карого та Державному інституті театрального мистецтва у Москві.
У 2002–2005 роках був художнім керівником та режисером Харківського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Із театру пішов після конфлікту з керівництвом Харківської області, яке було проти постановки вистави "Ромео та Джульєтта".
Із 2005 року живе у Німеччині. Наразі ставить вистави в багатьох європейських театрах.
Жолдак є одним із найвідоміших українських театральних режисерів у світі. 2004 року режисер здобув премію ЮНЕСКО у сфері виконавського мистецтва.