Нардеп Рибчинський про пропозицію ввести воєнний стан: Порошенко ні за яких обставин добровільно владу не віддасть
Пропозиція про введення воєнного стану в Україні прозвучала "акурат за місяць до реєстрації кандидатів у президенти", заявив нардеп із групи "Воля народу" Євген Рибчинський. За його словами, зараз у президента України Петра Порошенка нульова ймовірність збереження влади.
Чинний президент України Петро Порошенко не вийде у другий тур виборів, тому він підтримує пропозицію ввести воєнний стан в Україні. Таку думку висловив 26 листопада у Facebook нардеп із групи "Воля народу" Євген Рибчинський.
"Цікаво бісів крутить! Воєнний стан не був уведений у березні 2014-го, незважаючи на те, що "російська педерація" анексувала Крим. Воєнний стан не був уведений навіть тоді, коли регулярні частини російської армії, незважаючи на домовленість, обстріляли колони українських патріотів у котлі під Іловайськом. Це було в серпні 2014 року. Нині кінець 2018 року. Чотири роки в Україні вільно працюють російські компанії і банки, відкриваються проросійські ЗМІ, встановлюється російський контроль у сфері видобутку, переробки та продажу нафти і нафтопродуктів, а родич [президента Росії Володимира] Путіна співпрацює з головнокомандувачем. І акурат за місяць до реєстрації кандидатів у президенти, у штормовий період, без бойового завдання українські військові кораблі прямують під Керченський міст і обстрілюються російськими ВМС. У результаті – шість поранених моряків і два захоплені росіянами судна. І саме тепер Рада національної безпеки і оборони України і Банкова хочуть руками депутатів увести воєнний стан", – написав Рибчинський.
За його словами, зараз у президента України Петра Порошенка нульова ймовірність збереження влади.
"У другий тур ні за яких об'єктивних обставин він не вийде. Що означає воєнний стан, мабуть, розуміє кожен. Згідно із законом, керівництво державою переходить до військового командування, яке запроваджує та здійснює всі заходи правового режиму. Військову адміністрацію населеного пункту очолює персона, яка призначається безпосередньо президентом України за пропозицією Генштабу. При цьому громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Змінювати місце проживання без дозволу військового комісара буде категорично заборонено. Про будь-які вибори під час воєнного стану можна забути. Це стосується виборів президента, виборів до Верховної Ради, до органів місцевого самоврядування тощо. Також забороняється проводити будь-які референдуми", – продовжив нардеп.
Він додав, що "після припинення воєнного стану в Ради є цілих 90 днів на те, щоб визначитися з новою датою виборів у випадку, якщо вони мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан".
"Уведення стану всього на 60 днів, по суті, відстроковує дату виборів на півроку, тобто аж до осені, коли мають відбутися парламентські. Усе це означає лише одне – Порошенко ні за яких обставин добровільно владу не віддасть", – резюмував нардеп.
25 листопада Росія захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море. По суднах відкривали вогонь. За даними ВМС України, шестеро українських військовослужбовців дістали поранення. У прикордонуправлінні ФСБ РФ у Криму повідомили про трьох поранених. За словами начальника Генштабу Збройних сил України Віктора Муженка, загалом на захоплених суднах було 23 військових. Катери і буксир доправили в порт окупованої Керчі. 26 листопада ситуацію в Азовському морі обговорить Радбез ООН.
Увечері 25 листопада президент України Петро Порошенко скликав Воєнний кабінет. На засіданні Ради нацбезпеки і оборони України він заявив про підтримку пропозиції Воєнного кабінету ввести в Україні воєнний стан. Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що запропоновано ввести його на 60 днів. Відповідну пропозицію Верховна Рада розгляне 26 листопада.
3 вересня 2018 року Порошенко казав, що не став вводити воєнний стан у країні після початку агресії Росії на Донбасі і в Криму, щоб не обмежувати конституційні права громадян. "Я взяв на себе відповідальність під час російської агресії – не вводити воєнний стан для того, щоб не обмежувати конституційні права та свободи громадян. Оскільки при воєнному стані немає виборів, немає діяльності політичних партій, немає вільної преси, це – зовсім інше життя, непритаманне Україні", – сказав Порошенко. Він додав, що таке рішення було непросто ухвалити і захистити перед парламентом. "Ні, ми не вводимо воєнний стан, тому що цінності демократії для нас не менш важливі, ніж цінності суверенітету. І я довіряю українській нації та українському народу, що ми зможемо пройти військові випробування без запровадження обмежень демократії", – процитував главу держави "24 канал".
28 серпня 2014 року, під час Іловайської трагедії, тодішній перший заступник глави Адміністрації Президента України Геннадій Зубко заявляв, що введення воєнного стану в Україні вигідне тільки державі-агресору, а не Україні, тому є нераціональним і недоцільним. "Усі мають розуміти, що держава, у якій вводять воєнний стан, не може отримувати військово-технічну допомогу від будь-якої іншої країни", – говорив Зубко.