Резніков: Мінські угоди можуть змінити тільки лідери "Нормандської четвірки"

Резніков: Є маса речей, які сьогодні вже не працюють, і тому сторони в Мінську не можуть домовитися апріорі
Фото: president.gov.ua

Наступна зустріч у нормандському форматі може відбутися заочно, заявив віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

Мінські угоди можуть змінити тільки лідери "Нормандської четвірки". Про це в коментарі "РБК-Україна" заявив віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, заступник голови української делегації на переговорах у Мінську Олексій Резніков.

"Рішення про те, що "Мінськ" "народився", було прийнято на рівні нормандського формату, відповідно, тільки в цих консультаціях можуть прийматися будь-які інші рішення, пов'язані з "Мінськом". Тристороння контактна група – це технічний та логістичний центр, завдання якого – контактувати з питань, які виникають, але всі рішення мають і можуть прийматися тільки лідерами нормандського формату", – сказав Резніков.

За його словами, зустріч у нормандському форматі може відбутися заочно, якщо на це погодяться лідери країн-учасниць. Також Резніков уточнив, що консультації реалістично провести у вересні після виконання зобов'язань, узгоджених на попередньому саміті в Парижі.

"Є маса речей, які сьогодні вже не працюють, і тому сторони в Мінську не можуть домовитися апріорі. Про це кажуть і наші європейські партнери, починаючи із фрази канцлера Німеччини фрау [Ангели] Меркель про те, що "Мінськ" не висічений на камені. Нічого нового я не сказав", – резюмував Резніков.

10 липня заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який бере участь у переговорах щодо врегулювання конфлікту в нормандському форматі, звинуватив Україну в намірі вийти з переговорів у мінському та нормандському форматах. Про це він заявив, коментуючи статтю Резнікова, яку опублікували на сайті The Atlantic Council. У ній віцепрем'єр, зокрема, пише про необхідність "перегляду мінського процесу та адаптацію рамок нинішнього діалогу" з урахуванням геополітичних реалій. Водночас він також підкреслював, що "Україна виступає за продовження діалогу в межах мінського процесу".

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів "Нормандської четвірки". У підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Планували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.