Козак звинуватив Україну в намірі вийти з Мінських угод

Козак звинуватив Україну в намірі вийти з Мінських угод Козак стверджує, що заяви Резнікова рівнозначні виходу з переговорів
Фото: kremlin.ru

Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак розцінив слова українського віцепрем'єра Олексія Резнікова про необхідність модернізації Мінських угод як намір вийти з мінського і нормандського форматів.

Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який бере участь у переговорах з урегулювання конфлікту в нормандському форматі, звинуватив Україну в намірі вийти з переговорів у мінському та нормандському форматах. Про це він заявив 10 липня, коментуючи статтю віцепрем'єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, пише ТАСС.

За його словами, якщо найближчим часом висловлювання Резнікова не буде підтверджено або спростовано, то "це дійсно означає вихід України з Мінських угод, а отже, і з мінського та нормандського форматів переговорів з урегулювання конфлікту".

Ідеться про статтю Олексія Резнікова, яку опублікували на сайті The Atlantic Council. У ній віцепрем'єр, зокрема, пише про необхідність "перегляду мінського процесу та адаптації меж нинішнього діалогу" з урахуванням геополітичних реалій. Водночас він також підкреслював, що "Україна виступає за продовження діалогу в межах мінського процесу".

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

Переговори про врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

9 грудня 2019 року у Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки". У підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати