Зеркаль про слухання в Міжнародному суді ООН: Росія намагається перекрутити всю доказову базу

На думку Росії, усі порушення, про які заявляє Україна у справі "Україна проти Російської Федерації", "зовсім не порушення", написала 3 червня у Facebook заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

Сьогодні Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає заперечення РФ про юрисдикцію суду у справі, пов'язаній із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

"Чи має Міжнародний суд ООН розглядати справу, подану Україною? На це питання відповідають сторони перед судом цього тижня. Починає Російська Федерація, оскільки саме вона поставила під сумнів юрисдикцію суду. Аргументи РФ стали відомі вже давно... 250 сторінок тексту... присвячені спробі заплутати всіх і перекрутити нашу справу у щось зовсім інше, ніж закладає Україна", – заявила Зеркаль.

За її словами, аргументи Росії зводяться до кількох тез.

"Перша – на думку РФ, суд не має юрисдикції розглядати заяви України про агресію, неправомірну окупацію, відверті порушення Статуту ООН, а тому Україна прагне обійти ці обмеження юрисдикції і штучно намагається втиснути згадані порушення в юрисдикцію двох конвенцій. (У кінці параграфів російського документа не вистачає лише образливого "бє-бє-бє, не піймаєш, не піймаєш"). Друга – на думку РФ, усі порушення, про які заявляє Україна, зовсім не порушення. Ніякого тероризму, ніякого фінансування, жодних переслідувань", – продовжила Зеркаль.

Вона додала, що "це найнебезпечніша частина".

"З одного боку, Росія намагається перекрутити всю доказову базу. Як у радянській естрадній репризі: "Тут граємо, тут не граємо, тут пляма – рибу загортали". З іншого, намагається буквально змінити тексти конвенцій, вимагаючи їх читати так, щоб дії Росії не потрапляли під їхню дію. Третє – на думку РФ, Україна вела себе недобросовісно у спробах мирного врегулювання спору перед тим, як звернутися до суду. Тут майстерність називати біле чорним досягає апогею", – вважає заступник глави МЗС України.

Зеркаль заявила, що такі маніпуляції Росії "побудовані дуже вправно".

"І в письмових документах, і у виступах адвокатів Російської Федерації багато складної аргументації. Але навіть простого погляду на структуру цих аргументів достатньо, аби зрозуміти їхню помилковість. Наша відповідь на заперечення РФ також викладена письмово", – повідомила Зеркаль.

Український дипломат підкреслила, що аргументи Києва подано на 200 сторінках.

"Ми пояснюємо, у чому помилковість позиції РФ. По-перше, РФ намагається маніпулювати судом, і, замість питань юрисдикції, розглядати справу по суті на власних умовах. Як я вже зазначала – це найбільша небезпека і пастка. РФ намагається сказати суду: забудьте про тисячі сторінок доказів, подивіться лише на кілька фактів, які відібрала Росія. У сучасному світі медіа така маніпуляція часто спрацьовує. Але не має спрацювати в поважному суді ООН. На цьому етапі суд розглядає лише питання юрисдикції. По-друге, ми ще раз і дуже ретельно пояснюємо, у чому полягає природа спору. Говоримо про нормальне, а не штучно звужене розуміння конвенцій. Говоримо про доречність їх застосування до нашого спору. І закликаємо розглянути цей спір по суті. Звичайно ж, ми, як і раніше, терпляче і добросовісно пригадуємо, як ми вели переговори з РФ і переконували їх усунути порушення", – написала Зеркаль.

16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У Москві звернення до суду назвали таким, що "ставить перед собою поточні політичні інтереси".

Із 6-го до 9 березня 2017 року в Гаазі відбулися попередні слухання за позовом України проти Росії. Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців із боку окупаційної влади Криму. Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як захід забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, що погіршують ситуацію.

Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.

6 червня 2018 року міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна підготувала завершений позов проти Росії за порушення двох конвенцій. Згідно із графіком процесу, який установив суд у Гаазі, крайній термін подання контрмеморандуму Росії – 12 липня 2019 року.

12 червня Україна подала до Міжнародного суду ООН меморандум із позовом проти Росії про порушення двох конвенцій.

У МЗС Росії 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона буде доводити відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації".

3 червня Міжнародний суд ООН у Гаазі почав розгляд заперечення РФ щодо юрисдикції суду у справі "Україна проти Росії".