Арестович: Як розпадатиметься Росія, ми всі чудово розуміємо. 20 кадирових і пригожиних із ядерною зброєю. Це не та ситуація, із якою Захід хотів би мати справу
Розпад Росії – один зі сценаріїв, який би влаштував Україну, оскільки зникне суб'єкт, зацікавлений у висуванні "чергових претензій, висловлених у воєнний спосіб". Однак у Заходу немає розуміння, якою могла б бути "модель світу без Росії". Таку думку висловив радник Офісу президента Олексій Арестович в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
"Чи можемо ми планувати розвал Росії? Це не аналітична категорія. Ми можемо тільки сподіватися на нього. Тому що це сили і чинники, проти яких дуже багато хто у світі виступає. Виступає дуже багато", – вважає Арестович.
Ця ситуація, на думку радника ОП, зокрема пояснює, чому українські Збройні сили та сили оборони не підуть на російську територію.
"Тому що зміну рангу з "людей, що захищають шляхетно себе та західний світ", на "агресора" багато хто на Заході вкрай погано сприйме. Ось. Такий менталітет, таке мислення. Далеко не всі готові, там... Там навіть до постпутінського світу не всі готові, не кажучи вже про постросійський. У цьому проблема", – сказав він.
Бацман запропонувала обговорити поширену тезу про те, що Захід побоюється ймовірного розпаду РФ після того, як Україна здобуде перемогу, – як свого часу боявся розвалу Радянського Союзу, не розуміючи, що станеться з ядерною зброєю.
"Захід боїться того, що якщо в Росії почнеться громадянська війна, то що буде з ядерною зброєю, що буде з людьми, хто взагалі здійснюватиме владу в Росії, із ким можна домовлятися про правила гри. Нібито через це, власне, відбувається якесь гальмування [військової допомоги Україні]. Так це чи ні?" – запитала вона.
Арестович погодився із цим твердженням, уточнивши, що не використовував би слова "боїться".
"Він [Захід] не боїться. Вони перестали боятися Росію. Це одна з головних змін, які відбулися за час конфлікту. Вони реально її перестали боятися. До цього боялися, і боялися дуже сильно, а тепер не бояться. Але вони не знають, що робити. У них немає когнітивної моделі", – вважає він.
Радник ОП пояснив, що західна політична культура й суспільна передбачає стратегічне планування.
"Вони розписують, що і коли вони робитимуть, для чого вони намагаються... Стратегічне планування виробляється у спеціальних і суспільних дискусіях. Тобто стратегічний план через систему публічних та непублічних дискусій, експертних оцінок тощо", – додав він.
Потім, як пояснив Арестович, досягають "певного рівня згоди й підтримки", тільки потім складають план, "під план виділяють гроші – і поїхали". Горизонт планування водночас може бути солідним – за словами радника ОП, "десятки років".
"А моделі когнітивної, тобто ментальної моделі, світу без Росії у них немає на Заході. Ніхто не знає – ні суспільство, ні публіка, ні уряд, ні експертні центри, – який вигляд має світ без Росії і що із цим робити", – сказав він.
Через відсутність моделі, продовжив радник ОП, на Заході не можуть здійснити ні суспільну дискусію у цьому зв'язку (хоча, за його словами, і намагаються), ні тим більше стратегічне планування.
"Як наслідок – не можуть виділити кошти, включно з озброєнням", – підсумував він.
Частково певних видів озброєння не постачають в Україну, тому що їх немає, а частково тому, що партнери не розуміють, якими будуть наслідки, припускає Арестович.
"Є, наприклад, авіація, яку вони могли б передати. Ну добре, ось Україна швиденько-швиденько перемогла Росію – а що далі?" – навів приклад радник ОП.
Тому, вважає Арестович, Захід "тягне" до вироблення когнітивної моделі.
"Тому що жах розпаду ядерної держави... А як розпадатиметься Росія, ми всі чудово розуміємо. Смутні часи, це 20 кадирових і пригожиних із ядерною зброєю: тактичною тощо. Це не та ситуація, із якою Захід хотів би мати справу", – переконаний він.
Як вважає радник ОП, у цьому питанні необхідно "дуже чітко провести лінії".
"Це не матеріалізм цинічний щодо України: типу "б'ємося до останнього українця, доки не загине і не розпадеться Росія". Ні. Вони просто реально не знають, що робити. Це може дуже звучати незвично для тих, хто звик, що Захід завжди мудрий, завжди знає, завжди випереджає, але вони реально не знають. Я з ними спілкуюся постійно на цю тему", – запевнив Арестович.
Контекст:
Росія повномасштабно вторглася в Україну 24 лютого 2022 року нібито з метою "демілітаризації" та "денацифікації" України.
Втрати російських окупантів станом на 7 січня, за даними Генштабу ЗСУ, сягнули приблизно 110 740 представників особового складу.
Росія – найбільша країна у світі, її площа становить більше ніж 17 млн км&³2;, населення – понад 140 млн осіб.
Політики й аналітики з різних країн неодноразово висловлювали припущення, що Росія рано чи пізно розпадеться. Секретар РНБО України Олексій Данілов 2020 року назвав Росію "штучним утворенням", яке було створено "під кулеметами", і припустив, що вона розвалиться ще за його життя.
Колишній лідер "Правого сектору", командувач "Української добровольчої армії", радник головнокомандувача Збройних сил України Дмитро Ярош порівняв Росію із СРСР і висловив думку, що розпад Росії відбудеться не в далекому майбутньому. "Мені здається, це справа одного покоління. Наприклад, у 1989 році я й подумати не міг, що 1991 року Радянський Союз розвалиться. Тобто це все може відбутися в будь-який момент", – сказав він в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" 2021 року.
Колишній командувач військ США в Європі, генерал у відставці Бен Годжес прогнозує розпад Росії, каталізатором якого стане розв'язана нею війна в Україні. Генерал у колонці для британського видання The Telegraph, опублікованій у вересні 2022 року, закликав світ починати готуватися до цього процесу заздалегідь, щоб зменшити його геополітичні наслідки.
На думку колишнього російського віцепрем'єр-міністра, близького соратника експрезидента РФ Бориса Єльцина Михайла Полтораніна, у разі розпаду "першою змиється Тува разом із [міністром оборони РФ Сергієм] Шойгу", після цього від Росії можуть відокремитися Чечня, Дагестан і Далекий Схід.