Азовець Дутчак про полон: На допити мене одного водило шестеро – восьмеро осіб і службовий собака
Він зазначив, що деяких полонених українських військових окупанти возили на допити у Донецьк. Це були артилеристи, мінометники, на яких хотіли "повісити" справу про знищення міста, пояснив Дутчак. Водночас самого міста вони не бачили – їм зав'язували очі.
Сам Дутчак усі чотири місяці полону провів в окупованій Оленівці Донецької області.
"Ось був такий момент, коли заїхала друга зміна адміністрації. Заїхали професіонали, з огляду на все, із Петербурга чи Москви, ФСВПівці. І в них був свій алгоритм. Нас кваліфікували, вочевидь, як особливо небезпечних злочинців, тому на допити мене водило шестеро – восьмеро осіб – одного. І службовий собака. Це неймовірно піднімало мене у своїх очах: такого ботана конвоюють ці дуже міцні хлопці. Дуже міцні. Але треба віддати їм належне: це була єдина зміна, яка поводилася більш-менш коректно, нейтрально", – розповів азовець.
Азовець Дутчак: На допитах я казав: український націоналізм відрізняється від нацизму як стілець від електричного стільця. Повний текст інтерв'ю
Контекст:
Оборона Маріуполя тривала з лютого до травня. На заводі "Азовсталь" до середини травня перебували українські захисники – бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники й поліцейські. Тоді окупанти захопили майже всю територію Маріуполя й регулярно штурмували "Азовсталь", обстрілювали підприємство та скидали на нього авіабомби.
16 травня президент України Володимир Зеленський і Генеральний штаб Збройних сил України повідомили, що з "Азовсталі" почалася евакуація українських військовослужбовців, зокрема тяжкопоранених. Станом на кінець жовтня, за інформацією начальника штабу "Азову" Богдана Кротевича (Тавра), у полоні перебувало приблизно 2 тис. захисників Маріуполя, зокрема 700 азовців.
Частину захисників Маріуполя вже повернули з полону, серед них – п'ятеро керівників гарнізону, зокрема командир полку "Азов" Денис Прокопенко та його заступник Святослав Паламар (Калина). За умовами обміну, керівники гарнізону мусять залишатися в Туреччині до кінця війни.
Дутчака окупанти утримували чотири місяці, його звільнили у вересні.