Бутусов: Порошенко сказав: "Мій син під Іловайськом". Але це виявилося неправдою
За словами Бутусова, це сталося на їхній зустрічі 27 серпня 2014 року. На той час українське угруповання під Іловайськом уже перебувало в оточенні російських військ.
"Я у присутності великої кількості людей сказав: "Петре Олексійовичу, ситуація там критична. Сил для розблокування немає. Потрібно рятувати людей, потрібен наказ на вихід. Уночі сьогодні ще не пізно, можна вийти. Потім росіяни перекриють". Петро Олексійович сказав, що вони будуть тримати позиції, що ми зібрали останній резерв, щоб вибити ворога з позицій навколо Іловайська. Сказав, що зробить усе можливе, щоб деблокувати сили, і вимовив таку фразу: "Мій син під Іловайськом", – згадав Бутусов.
Насправді, повідомив він, Олексій Порошенко перебував у іншому населеному пункті на Донбасі.
"Виявилося, ні [це неправда]. Його син був у районі Краматорська в цей момент, поза кільцем оточення", – сказав журналіст.
"Сльоза блиснула в Петра Олексійовича в очах?" – уточнив Гордон.
"Мені здалося, що блиснула", – відповів Бутусов.
Олексій Порошенко розповідав, що в зоні антитерористичної операції на Донбасі він перебував улітку 2014 року, служив у артилерійському підрозділі. Повернувшись із Донбасу, він розпочав передвиборчу кампанію, а невдовзі виграв вибори в одному з мажоритарних округів у Вінницькій області.
За словами Олексія Порошенка, на Донбас він вирушив під вигаданим прізвищем. "Ніхто не знав або принаймні не мав знати, що я – син президента. І навіть коли до мене підходили люди, які начебто впізнавали, я завжди казав, що вони помилилися. Не знаю, чи це була правильна позиція. Але тоді, щоб не наражати на небезпеку ні себе, ні людей, які були поруч зі мною, я був під іншим прізвищем", – розповів син експрезидента 2015 року.
Інтерв'ю з Бутусовим вийде сьогодні на YouTube-каналі "Дмитрий Гордон", трансляція розпочнеться о 18.00
Контекст:
У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, які надає Україна.
У середині серпня 2014 року українські військові та добровольці зуміли взяти під контроль більшу частину Іловайська Донецької області, але після того, як до району бойових дій увійшли російські війська, українські бійці опинилися в оточенні. Потім бойовики та російські військові заявили, що готові випустити українців, 29 серпня було створено коридор, але російська сторона порушила домовленості: коли українські військові організованими колонами розпочали рух із міста, їх обстріляли.
Слідство офіційно підтвердило загибель 366 українських військовослужбовців під Іловайськом. За даними Офісу генпрокурора, ще 429 військовослужбовців зазнали поранень різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили в полон і 24 – зникли безвісти.
За інформацією Бутусова, загинуло не 366, а 368 українських військовослужбовців, досі зниклими безвісти вважають 15 людей. Загалом угруповання українських військ поблизу Іловайська становило 1200 осіб.
У 2017 році прокуратура оприлюднила результати розслідування Іловайської трагедії. За даними слідства, до неї призвели пряме вторгнення збройних сил Росії 23–24 серпня 2014 року та подальше скоєння воєнних злочинів російською армією. В Офісі генпрокурора вважають, що збройні сили РФ наперед спланували віроломне вбивство українських військовослужбовців у Іловайському котлі і російське командування "заманювало українських військових у "зелені коридори".