Данилко: Я в Києві. Я вдома – на Хрещатику. Виїжджати не збираюся
"Щоб усі знали: я в Києві, я вдома, на Хрещатику. Нікуди їхати не збираюся", – розповів Данилко.
За словами артиста, знайомі переконують його залишити місто, але він не погоджується.
"Наш із тобою знайомий, дуже відома людина – я не називатиму його імені, але мені було приємно, що він реально хвилювався – написав мені: "Андрію, їдь". А я відповів: "Ні". Він пише: "Не можеш чи не хочеш?" Мені одразу смішно стало, перша фраза – [програма] "Ранкова пошта" і [російська співачка] Алла Пугачова з "Не можу й не хочу". Та-ра-рам, па-па-ра-па-па. Удома, знаєш, одразу легше", – сказав артист.
Він розповів, що до нього тимчасово переїхав артист його балету Дмитро. І зараз у під'їзді їх лишилося лише двоє плюс охоронець Кузьмич.
"І ми разом вигадуємо всілякі смішні штуки-дрюки. У нас навіть є позивні: він Діма-куля, а я Дрюня-безпілотник... Буває, голова надвечір болить – [протягом дня] я телефоную до знайомих або мені телефонують, запитують, як бути, але я все переводжу в гумор. Читаю лист, бачу, зі сльозами написане (те, що сталося, – це жахливо)... Але я відповідаю: "Напиши "паляниця", щоб я знав, що це ти". І одразу змінюється інтонація розмови. Я в будь-яких ефірах, у які виходжу, завжди кажу: "Друзі, хай там що – вибухи, бомбардування, сирена, – уже сміємося з усього. І легше", – сказав Данилко.
Водночас він зауважив, що тема війни згуртувала українців, але переслідує їх у побуті.
"У побуті в нас теж гумор... Ми спускаємося з Дімкою до Кузьмича, спілкуємося, він нам щось розповідає... Чую, він каже Дімі: "Дімко, ти розумієш, це ж холодильник у нас. І він оце так, бл...дь, уночі: "У-у-у-у-у-у-тін, у-у-у-у-у-у-тін". Я думаю: "Бл...дь, як [президент РФ Володимир] Путін". Пішов його виключив, нах...й". Уже навіть холодильник! Скрізь цей Путін... І Кузьмич якось так по-батьківському [до нас ставиться], підтримуємо одне одного. Якось думаєш, що такого й бути не може... А в мирний час проходили, ну "здрасьте" – і все", – сказав артист.
Контекст:
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
За оцінками ЗСУ, втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора.