До Києва воювати проти російських окупантів прибуло приблизно 40 тис. іноземних військових – канадський телеведучий

"Приблизно 40 тис. іноземних бійців (військових та колишніх військових) дісталися Києва. Так багато канадців, що вони дали їм власний підрозділ (500 і їхня кількість зростає)", – написав Бланделл.

Телеведучий послався на інформацію, яку дістав від колишнього військового, котрий перебуває у столиці України.

В Україні сформовано іноземний легіон і добровольців, готових воювати за Україну, дуже багато. Про це на брифінгу 27 лютого заявив радник глави Офісу президента Олексій Арестович.

27 лютого президент України Володимир Зеленський закликав іноземних громадян вступати до інтернаціонального легіону територіальної оборони України. "Усі, хто хоче приєднатися до захисту безпеки в Європі та світі, можуть приїхати і стати пліч-о-пліч з українцями проти загарбників XXI століття. Згідно з положенням про проходження військової служби у Збройних силах іноземцями та особами без громадянства, іноземці мають право вступити до ЗСУ на військову службу за контрактом у добровільному порядку, зокрема й до лав Сил територіальної оборони ЗСУ", – нагадав президент.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив 6 березня, що в Україну їдуть добровольці з 52 країн світу, які приєднаються до інтернаціонального легіону для боротьби із вторгненням Росії.

Підрозділ інтернаціонального легіону також створено при ГУР Міноборони України, він уже розпочав виконувати бойові завдання.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах в Україні. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

7 березня в управлінні верховного комісара ООН з прав людини заявили, що з 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більш ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.

Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.