Гармаш про рішення суду в Гаазі: Чи зміниться дипломатичний фон у відносинах України та Росії

МКС вивчає ситуацію в Україні із 2014 року
Фото: wikipedia.org
Рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі про розслідування злочинів РФ проти України вказує на те, що Росія не може бути посередником у врегулюванні ситуації на Донбасі, вважає представник України у ТКГ Сергій Гармаш.

Рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі про початок розслідування злочинів РФ проти України вплине на дипломатичні відносини України та РФ.

Таку думку представник України у тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі журналіст Сергій Гармаш висловив 13 грудня в ефірі телеканалу "Україна 24".

"Для мене початок цього розслідування – це дуже позитивний крок у тому сенсі, що в ході мінських переговорів Росія завжди позиціонувала себе як посередник. І зараз, коли буде розглядатися справа у Міжнародному суді, то можна буде говорити про те, що не може бути посередником той суб'єкт, із яким Україна судиться за якраз міжнародну агресію. Мені здається, це серйозно змінить навіть дипломатичний фон не тільки у мінських переговорах, а взагалі дипломатичний фон у відносинах України та Росії", – сказав він.

За словами журналіста, українська влада "зробила багато того, щоб заплутати ситуацію агресії з Росією".

"Наше керівництво у 2014 році пішло на пряме порушення законодавства про оборону України, не було введено військовий стан, як це передбачає закон. І у нас і сьогодні де-юре немає війни з Росією, що дуже ускладнює наші взаємини з міжнародними організаціями, навіть з ООН, де ми говоримо про агресію, але фактично не зверталися за визнанням цієї агресії", – пояснив Гармаш.

Навесні 2014 року після незаконного референдуму Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення до України, незважаючи на надані Україною факти та докази.

МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року.

У 2016 році опублікували попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду щодо справи "Ситуація в Україні". У документі зазначили, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти із Римського статуту.

На початку грудня 2020 року заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов повідомив, що загалом Україна надіслала до МКС 14 звернень про військові злочини та злочини проти людяності на Донбасі та у Криму. За інформацією Офісу генпрокурора України, від початку збройного конфлікту на сході країни зафіксували понад 20 тис. кримінальних злочинів, за якими відкрили понад 5 тис. проваджень.

11 грудня прокурорка МКС Фату Бенсуда заявила, що суд має підстави для розслідування справи про ситуацію в Україні. За інформацією прокурорки, суд дійшов висновку, що широкий спектр дій, що становлять військові злочини та злочини проти людяності, "були здійснені у контексті ситуації в Україні". Йдеться про три види злочинів: скоєних у контексті ведення бойових дій; скоєних під час затримань; скоєних у Криму.

Міжнародний кримінальний суд діє на підставі Римського статуту, який ухвалили у 1998 році та який набув чинності у 2002 році. Суд у Гаазі розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та військових злочинів. Водночас юрисдикція суду поширюється лише на ті держави, які ратифікували Римський статут.

Україна не ратифікувала Римський статут, проте у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із часу початку агресії РФ.